1919

м. Ворошиловград. Обласний драматичний театр. У приміщенні партійного клубу 16—19 квітня 1919 року проходив І Донецький губернський з’їзд комсомолу. Читать далее »

1919

м. Краснодон. Площа Червоних партизанів. На цій площі, на могилі комуністів і комсомольців, установлено пам’ятник-обеліск, що нагадує про подвиги в боротьбі проти денікінців у 1919 році.

1919

м. Лисичанськ. Пам’ятник героям громадянської війни. У цент­рі міста височить пам’ятник на честь героїв, що полягли в боях з ворогами Радянської влади в роки громадянської війни.

1920

м. Гірське (Первомайська міськрада). Комсомольська організа­ція Гірського виникла в травні 1920 року. Влітку 1921 року за її рішенням до сусіднього селища Золотого, де в старій казармі осе­лилися безпритульні діти, Читать далее »

1920

смт. Нижній Нагольчик. Антрацитівський район. Колгосп «Дон­бас» (до об’єднання у 1958 році «Комсомолець»). Комсомольська організація у Нижньому Нагольчику виникла в 1920 році. Комсо­мольці брали активну участь у політичному житті, допомагали у виконанні плану хлібозаготівель. Читать далее »

1920

м.   Попасна   (Первомайська міська   Рада).   Залізничний   вузол.   Комсомольці і молодь вузла брали активну участь у відбудові Попаснянського залізничного вузла. Разом з комуністами вони висту­пали ініціаторами проведення суботників. Читать далее »

1920

смт. Троїцьке. Райком ЛКСМУ. Осередок комсомолу в Трої­цькому було створено в кінці 1920 року. Його очолив Г. Маренцев.

Комсомольці входили у продзагони, виступали активними культ­армійцями. Вони проводили велику роботу по боротьбі з неписьмен­ністю та серед жінок. Читать далее »

1920

с. Червона Поляна. Антрацитівський район. Навесні 1920 року в селі був створений комсомольський осередок у складі 20 юнаків і дівчат. Вони брали активну участь у заходах Радянської влади, і зокрема у боротьбі з неписьменністю. Тут особливо відзначились А. Дика та О. Бурлаков. Першим механізатором був також комсо­молець — Федір Сентяєв.

1920

с. Шульгинка. Старобільський район. У 1920—1921 роках з іні­ціативи та за активною участю партійного та комсомольського осе­редків у селі почали діяти лікнепи. Велику увагу молодь приділяла роботі хат-читалень, червоним куткам, брала участь в художній са­модіяльності. Разом з комуністами комсомольці та молодь прово­дили колективізацію.

1921

смт. Біловодськ. Райком ЛКСМУ. Комсомольський осередок у складі 17 чоловік виник у 1921 році. Юнаки та дівчата брали най­активнішу участь у ліквідації неписьменності і в культурно-освітній роботі. Школою політграмоти, в якій навчалось 50 батраків, керу­вав комсомолець М. Шулика. Читать далее »

1921

м. Ворошиловград. Тепловозобудівний завод імені Жовтневої революції. Після закінчення громадянської війни молодь заводу ак­тивно включилась у соціалістичне будівництво. У 20-х роках за участю комсомольців на підприс.мстві створюються молодіжні брига­ди, які брали участь у відродженні підприємства, і зокрема однієї з мартенівських печей. Читать далее »

1921

с. Нещеретове. Білокуракинський район. За активною участю молоді у 1921 році в селі відкрились клуб та бібліотека. Молодь провадила велику роботу по ліквідації неписьменності. Читать далее »

1921

с. Олексіївна. Новоайдарський район. Влітку 1921 року в бо­ротьбі з куркульською бандою в селі трагічно загинули комуністи і комсомольці продзагону. Їх поховано в братській могилі, на якій встановлено обеліск.

1921

с. Покровське. Троїцький район. Комсомольський осередок було створено у 1921 році. Його ядро становили юнаки і дівчата, що по­вернулися з фронтів громадянської війни. Багато комсомольців уві­йшли до загону чонівців, створеного у Покровському. Здій­снюючи сміливі походи, чонівці розгромили бандитів, що діяли у волості.

1921

м. Старобільськ. Райком ЛКСМУ. Активну участь молодь міста брала в боротьбі з куркульськими бандами, які нападали на села Старобільщини, вбивали комуністів і комсомольців, сільських акти­вістів. Читать далее »

1923

м. Брянка. Брянський рудник.  У 1923 році на руднику відкрив­ся молодіжний спортивний клуб. У робітничому селищі рудника за активною участю комсомольців і молоді працювали народний клуб, бібліотека, читальня, діяли  гуртки  художньої самодіяльності.

1923

смт. Штерівка   (Краснолуцька   міськрада). Штерівська   ДРЕС. Штерівська ДРЕС — первісток ленінського плану ГОЕЛРО. Її спо­рудження почалося влітку 1923 року. Читать далее »

1928

м. Ворошиловград. Завод гірничого устаткування імені О. Я. Пархоменка. Комсорг механічного цеху Євген Борисов у 1928 році вніс пропозицію — у вільний від роботи час відремонту­вати 40 вагонів, навантажити їх вугіллям і відправити в подарунок московським робітникам Читать далее »

1928

смт. Петрівка. Станично-Луганський район. Колгосп імені Су­ворова. 1928 року в Петрівці було засновано комуну «КІМ», її ор­ганізаторами були комуніст М. Чубар, комсомольці брати Федір і Тимофій Пасічники, Уляна Приходько та інші. Читать далее »

1929

м. Красний Луч. Шахта № 16. У 1929 році на шахті органі­зувалися перші ударні комсомольські бригади. Бригада, яку очолю­вав Сергій Степанов, постачала дільницям кріпильний ліс на 2—3 дні наперед. Читать далее »

1929

м. Стаханов (колишня Кадіївка). Шахта імені Ілліча. Виконую­чи постанову ЦК ВКП(б) «Про завдання вугільної промисловості Донбасу» (січень 1929 року), 65 процентів комсомольців шахти по-ударному працювали на підземних роботах. Одну з перших удар­них бригад очолив комсомолець І. Мальцев. Читать далее »

1929

м. Стаханов. Шахта № 22 «Голубівка». 1929 року комсомольці виступили заспівувачами соціалістичного змагання у колективі шах­ти. Ударні комсомольсько-молодіжні бригади довели видобуток ву­гілля з 45—50 до 110—120 вагонеток щозміни. Читать далее »

1930

с. Гречишкине. Міловський район. 1930 року комсомольці ство­рили сільськогосподарську артіль, яка об’єднала 36 господарств. Усі 21 комсомолець вступили в артіль і завезли в громадську комору 452 пуди посівного зерна. Читать далее »

1933

м. Краснодон. Шахта № 1.  По-стахановському працювали ком­сомольці шахти. Так, вибійник Дмитро Рябов організував комсо­мольсько-молодіжну бригаду імені 15-річчя ВЛКСМ, яка система­тично перевиконувала завдання. Як кращий ударник праці в країні він брав участь у Всеукраїнському зльоті молоді в   жовтні   1933   року.

1933

м. Краснодон. Шахта № 3. Комсомольська бригада шахти, яку очолював учасник громадянської війни Сульженко, достроково, до 1 листопада 1933 року, виконала річну норму.

Бригада виступила ініціатором масового соціалістичного зма­гання за дострокове виконання завдань першої п’ятирічки.

1934

с. Містки. Сватівський район. У Містках в 1934 році за при­кладом знатної трактористки П. Ангеліної було створено першу жіночу тракторну бригаду з 13 дівчат-комсомолок, які закінчили кур­си трактористів при колгоспі імені Далекосхідної Червоної Армії. Бригаду очолила комуніст М. М. Водолазька.

1935

м. Стаханов. Шахта імені XXIII з’їзду КПРС (колишня «Центральна-Ірміне»). В ніч на 31 серпня 1935 року, напередодні XXI Міжнародного  юнацького  дня,   на   комсомольській  дільниці  шахти «Никанор-Схід» молодий вибійник Олексій Стаханов установив сві­товий рекорд по видобутку вугілля, Читать далее »

1936

м. Кіровськ. Шахта № 22 імені Кірова. Під час комсомольської вахти на честь відкриття ЇХ з’їзду ЛКСМУ (квітень 1936 року) ко­лектив шахти видав на-гора 1050 вагонів вугілля замість 750 за нормою. Читать далее »

1936

смт. Новоайдар. Відділення «Сільгосптехніка». Комсомолка Феодосія Перова — послідовниця Паші Ангеліної на Луганщині — 1936 року створила жіночу тракторну бригаду в Новоайдарській МТС, яка рік у рік добивалась високих виробничих показників.  Читать далее »

1937

м. Стаханов. Шахта № 4-2-біс «Ірміне». У грудні 1937 року з ініціативи комсомольців на шахті було створено комсомольсько-мо­лодіжну дільницю, шахтарі якої склали індивідуальні договори на соціалістичне змагання. Читать далее »

1938

м. Гірське (Первомайська міськрада). Вулиця імені І. Чорноп’ятка. Під час боїв у районі озера Хасан син шахтаря прикордон­ник Іван Давидович Чорноп’ятко з бойовими товаришами мужньо захищав від японських загарбників далекосхідні кордони. Читать далее »

1919

м. Ворошиловград. Курган Гостра могила. 6 березня 1919 року в місті утворилася Спілка комуністичної молоді, яка налічувала 700 членів. У повному складі організація пішла на фронт. Читать далее »