1939

м. Канів. Школа № 1. У цій школі (1939—1940 роки) вчився Герой Радянського Союзу Олег Кошовий — один з керівників під­пільної комсомольської організації «Молода гвардія» в Краснодоні.

1939

с. Черепин. Корсунь-Шевченківський район. 14 жовтня 1939 року в Китаї загинув уродженець села, вихованець комсомолу, комуніст, військовий льотчик, командир загону радянських льотчиків-добровольців Григорій Якимович Кулішенко. Читать далее »

1940

с. Чапаевка. Золотоніський район. Хата оборони села за успіхи у підготовці військових кадрів була учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки 1940 року. Попереду йшли комуністи і комсомольці.  Читать далее »

1941

с. Балаклія. Смілянський район. Восени 1941 року під керів­ництвом колишнього голови Смілянського райвиконкому комуніста В. Ф. Ромейка в селі було створено підпільну партійно-комсомоль­ську організацію у складі 16 чоловік для боротьби з німецько-фа­шистськими загарбниками. Читать далее »

1941

м. Кам’янка. Райком ЛКСМУ. У Кам’янці під час німецько-фашистської окупації (1941—1944 роки) діяв підпільний райком комсомолу, який очолював Петро Харченко.

Комсомольці збирали для партизанів розвідувальні дані, добу­вали зброю, продовольство, розповсюджували в навколишніх селах листівки.  Фашисти  схопили  і   замордували   підпільників.

1941

м. Канів. Міський парк. У парку стоїть пам’ятник на могилі Аркадія Петровича Гайдара. А. Гайдар загинув на Черкащині, захищаючи Батьківщину від німецько-фашистських загарбників. Читать далее »

1941

с. Лебедин. Шполянський район. Восени 1941 року комсомо­лець Петро Осовський створив у селі підпільну комсомольську організацію. її члени Опанас і Вадим Грабові, Григорій Пелех, Олек­сій Рудь, Володимир Федоров та інші вели антифашистську агіта­цію. Читать далее »

1941

с. Нехайки. Драбівський район. Село Нехайки — батьківщина двічі Героя Радянського Союзу І. С. Степаненка, який прославився в боротьбі за незалежність Батьківщини в роки Великої Вітчизня­ної  війни.  В  сільському  парку  йому встановлено  бронзовий  бюст.

1941

м. Сміла. Вулиця імені Юрія Канарського. Вулицю названо ім’ям керівника підпільної комсомольської організації, яка виникла восени 1941 року. До неї входили О. Міщенко, В. Ткаченко, М. Атамановський та інші. В 1942 році фашисти схопили і розстріляли підпільників. І. О. Канарського і М. Атамановського повісили. Імена­ми юних героїв названі вулиці міста.

1941

с. Сотники. Корсунь-Шевченківський район. У грудні 1941 року в селі виникла підпільна організація на чолі з комсомольцем М. Святенком.

1941

м. Корсунь-Шевченківський. Школа № 1. На початку Великої Вітчизняної  війни  молодий  учитель цієї  школи  Петро  Єремійович Марцинюк разом з комуністом А. Ю. Хоменком створив підпільну комсомольсько-молодіжну організацію «Комітет-103». Читать далее »

1941

смт. Стеблів. Корсунь-Шевченківський район. Школа № 2. Піо­нерська дружина школи носила ім’я комсомольця П. Янчевського. Член підпільного «Комітету-103», що діяв у Корсуні, В. Р. Проскурін, Читать далее »

1941

с. Товмач. Шполянський район. Біля середньої школи є могила радянських воїнів, що полягли в боях за незалежність Батьківщи­ни в роки Великої Вітчизняної війни. Читать далее »

1942

с. Ліпляве. Канівський район. Село — батьківщина Героя Радян­ського Союзу Івана Голубця, який загинув влітку 1942 року в боях за Севастополь.

1943

с. Мліїв. Городищенський район. Уродженець села комсомолець сержант Іван Буркут одним із перших переправився через Дніпро в районі Києва. Протягом двох діб він здійснив  25 рейсів через Дніпро, переправивши на зайнятий правобережний плацдарм кіль­ка сотень бійців, боєприпаси, зброю, відновив зв’язок правого бе­рега з лівим. Читать далее »

1943

с. Розсішки. Христинівський район. Уродженець села 18-річний Олександр Лінчук у 1943 році пішов на фронт. У першій групі своєї частини він форсував Дніпро. Протягом 72 годин вів запеклий бій з ворогом. За цей подвиг юнака удостоєно звання Героя Радян­ського Союзу.

1943

м. Черкаси. Вулиця В. Подневича. Старший лейтенант комсомо­лець Валентин Подневич, що родом з Омська, в 19 років став командиром батареї. У бою за Черкаси в 1943 році батарею Подне­вича ворог відрізав від основних сил дивізії. Читать далее »

1943

м. Черкаси. Пагорб Слави. Тут поховано Героя Радянського Союзу Володимира Молоткова, який 1943 року загинув у боях за визволення Черкас, його ім’ям названо вулицю міста.

1943

м. Чигирин. Могила підпільників. У роки Великої Вітчизняної війни в місті діяло антифашистське підпілля, активними членами якого були Катерина Винниченко, Петро Іващенко, Аркадій Лютенко, Гнат Хоменко і сербські антифашисти. Читать далее »

1944

с. Велика Севастянівка. Христинівський район. Уродженець села комсомолець льотчик Іван Драченко потрапив до фашистського по­лону у непритомному стані. Фашисти вибили йому око. Читать далее »

1944

смт. Цибулів. Монастирищенський район. Вулиця імені Героя Радянського Союзу М. Я. Дзигунського. Уродженець селища молод­ший лейтенант М. Я. Дзигунський під час штурму Сапун-гори повторив подвиг О. Матросова.

1945

с. Боровиця. Чигиринський район. Під час бою з фашистами на території Німеччини 19 січня 1945 року тяжко пораненого ком­сомольця із Боровиці Дем’яна Ющенка було взято в полон. Читать далее »

1945

с. Ризине. Звенигородський район. Піонерська дружина серед­ньої школи носить ім’я свого вихованця Валентина Гришка. На по­чатку війни студент Київського університету В. Гришко доброволь­цем пішов на фронт. Читать далее »

1939

м. Канів. Школа № 1. У цій школі (1939—1940 роки) вчився Герой Радянського Союзу Олег Кошовий — один з керівників під­пільної комсомольської організації «Молода гвардія» в Краснодоні.