1945

м. Корсунь-Шевченківський. Школа № 5 імені Героя Радянсько­го Союзу Миколи Дяченка. Вихованець школи 24-річний старший лейтенант М. Дяченко в 1945 році зі своєю ротою вів тяжкий бій на кордоні з фашистською Німеччиною. Поранений, він до остан­нього командував ротою. В квітні 1945 року М. Дяченко був по­смертно удостоєний звання Героя Радянського Союзу, його ім’я носить одна з вулиць Корсунь-Шевченківського.

1919

м. Черкаси.  Міський театр. 27 липня 1919 року, після визволень ня міста Червоною Армією, тут за участю близько 30 чоловік від­булися організаційні комсомольські збори. Основне питання яке обговорювалось на зборах,—залучення робітничої молоді до спілки.

1920

с. Гельмязів. Золотоніський район. Навесні 1920 року в одному з боїв проти бандитів героїчно загинув юнак-комнезамівець із села Гельмязева Т. Станіславський. Його ім’я викарбуване на пам’ятни­ку,  що  височить  на  братській   могилі  героїв  громадянської  війни. Читать далее »

1921

м. Кам’янка. Міський парк. У міському парку споруджено пам’ятник-обеліск з написом: «Комсомольцям-чекістам що загинули у боях з білими бандами в 1921 році».

1922

с. Валява. Городищенський район. У травні 1922 року місцеві куркулі вбили 32-річного комуніста, поета Пантелеймона Климен-тійовича Махиню, який був активним учасником революції і гро­мадянської війни, організатором місцевого комсомольського осе­редку, ініціатором створення сільгоспкомуни.

1922

м. Тальне. Колгосп «Здобуток Жовтня». Група демобілізованих червоноармійців на чолі з Федором Дубковецьким та місцеві ком­сомольці 1922 року організували першу в районі сільськогосподар­ську комуну, перетворену пізніше в артіль «Здобуток Жовтня». Читать далее »

1922

м. Черкаси. Дитячий будинок імені Паризької комуни. В 1922 ро­ці комсомольці міста створили тут перші піонерські загони («Юні спартаківці», «Червона іскра», «Юний металіст»). За дорученням повітового комітету більшовиків комсомольці стали їхніми органі­заторами й ватажками.

1925

с. Черниші. Канівський район. Село — батьківщина Героя Ра­дянського Союзу  Костянтина  Мефодійовича  Шумського. Читать далее »

1929

с. Прохорівка. Канівський район. У 1929 році в селі за актив­ною участю комсомольців було створено два колгоспи — «Новий шлях» та імені Чапаева. Від куркульських рук загинули сільські активісти — комсомольці   Петро   Рубан   та   Леонтій   Вакула.

1930

с. Вікторівка. Маньківський район. Село (колишнє Помийним) і місцевий колгосп названі ім’ям Віктора Семеновича Близнюка — комсомольця, першого голови ТСОЗу імені Шевченка, якого 27 лип­ня 1930 року по-звірячому вбили куркулі.

У селі споруджено пам’ятник В. Близнюку, відкрито музей. Ім’я Віктора Близнюка навічно занесено до списків обласної ком­сомольської організації.

1935

с. Старосілля. Городищенський район. Комсомолки артілі «Ком­інтерн» ланкові Марія Демченко та Марина Гнатенко вперше в країні виростили рекордні врожаї цукрових буряків — понад 500 центнерів з гектара, поклавши початок патріотичному руху п’ятисотенниць. Читать далее »

1936

с. Княжа. Звенигородський район. Ланкова комсомолка Наталка Гречанюк у 1936 році з кожного гектара зібрала в середньому по 1033 центнери цукрових буряків.

П. Гречанюк була обрана делегатом Надзвичайного VIII з’їз­ду Рад.

1936

с. Тинівка. Жашківський район. У центрі села на п’єдесталі як символ подвигу хліборобів стоїть трактор «Універсал». З 1936 ро­ку він працював на ланах місцевого колгоспу. Читать далее »

1938

с. Геронимівка. Черкаський район. Це батьківщина вихованки Ленінського комсомолу Галини Євгеніївни Буркацької — двічі Ге­роя Соціалістичної Праці. Читать далее »

1938

с. Лозуватка. Шполянський район. Колгосп села за високі по­казники у сільськогосподарському виробництві в 1938 році наго­роджений орденом Трудового Червоного Прапора. Читать далее »

1938

с. Сигнаївка. Шполянський район. 1938 року при сільському клубі було створено самодіяльний колектив, до складу якого вві­йшло 113 комсомольців і неспілкової молоді. Систематично працю­вали музичний, драматичний, танцювальний і хореографічний гурт­ки, духовий оркестр. Читать далее »