1942

с. Червоний Оскіл. Ізюмський район. У жовтні 1942 року в селі було створено молодіжний партизанський загін, до якого вступило 34 чоловіка. Очолив його Г. Панов. Читать далее »

1943

с. Нежданівка. Вовчанський район. У жовтні 1943 року звання Героя Радянського Союзу було присвоєно комсомолці Марії Щер­баченко.

Після визволення села від фашистів Марія добровільно пішла на фронт. Читать далее »

1943

с. Таранівка. Готвальдівський район. Наприкінці лютого 1943 року між селами Таранівкою і Козачкою взвод лейтенанта П. Широніна повторив подвиг панфіловців. Тут 25 радянських воїнів у бою знищили 13 фашистських танків, 2 самохідні гармати, 6 бро­немашин, багато живої сили противника. Читать далее »

1944

м. Ізюм. Бюст двічі  Героя Радянського Союзу А. К. Недбайла. Місто Ізюм — батьківщина льотчика-штурмовика А. К. Недбайла, який пройшов дорогами війни від Волгограда до Берліна, здій­снивши 219 бойових вильотів, під час яких знищив 63 ворожих танки, Читать далее »

1944

с. Малий Бурлук. Великобурлуцький район. У 1944 році уро­дженець цього села М. Холод повторив на литовській землі подвиг Олександра Матросова. Його посмертно удостоєно звання Героя Радянського Союзу. Ім’я героя носить сільська школа і піонер­ська дружина.

1944

м. Харків. Будинок Червоної Армії. У серпні 1944 року тут від­булися збори молоді Харкова — учасників відбудови міста і брига­дирів фронтових бригад, присвячені врученню комсомольській орга­нізації міста перехідного Червоного прапора ЦК ЛКСМУ і Нарко­мату комунального господарства УРСР.

1944

м. Харків. Турбінний завод. У 1944 році молоді фрезеруваль­ниці заводу Пигалова й Аргунова виявили бажання працювати од­ночасно на двох верстатах. З перших днів роботи по-новому фре­зерувальниці виконували по 15—17 норм за зміну. їхній приклад наслідували інші. В січні 1945 року на заводі вже нараховувалось 32 багатоверстатники, які заміняли близько 100 робітників.

1945

с. Григорівка. Великобурлуцький район. Село — батьківщина Івана Кисельова. 18-річним комсомольцем він добровільно пішов на фронт, а в березні 1945 року комуністом в бою за визволення Угорщини з протитанковою міною в руках кинувся під ворожий танк. Звання Героя Радянського Союзу йому присвоєно   посмертно.

1945

м. Ізюм. Залізнична станція. У лютому  1945 року залізничники станції  зібрали  60 тисяч  карбованців  на  побудову літака  «Комсо­молець Північно Донецької залізниці». Комсомольці і молодь міста передали на побудову літака «Комсомолець Ізюма» понад 90 тисяч карбованців і закликали трудящих наслідувати їхній приклад.

1917

м. Харків. Радянська площа. У колишньому будинку «Присут­ственных мест» (зруйнований у роки Великої Вітчизняної війни) 1917 року містився перший комітет ССРМ міста.

1917

м. Харків. Завод «Серп і молот». На колишньому заводі Гельферіх-Саде 1917 року було створено осередок ССРМ. Одним з ор­ганізаторів спілки був молодий комуніст, робітник заводу Семен Височиненко. Члени ССРМ брали активну участь у боротьбі за встановлення Радянської влади в місті. Читать далее »

1918

м. Харків. Будинок колишнього Комерційного клубу. У будинку, поряд з оперним театром, містився Комерційний клуб, де 10 берез­ня 1918 року відбулась обласна конференція спілок молоді Донецько-Криворізького басейну. Її учасники, схваливши політику Кому­ністичної партії, прийняли постанову про об’єднання всіх спілок у Соціалістичну спілку робітничої молоді імені   ІІІ Інтернаціоналу.

1918

м. Харків. Вулиця Валківська, 36. Тут у серпні 1918 року на квартирі Д. Клопцова відбулися організаційні збори підпільної революційної молодіжної групи. Молоді патріоти на чолі з І. Минайленком розповсюджували серед німецьких солдатів прокламації, добували зброю.

1919

м. Харків. Московський проспект, 8. 11—15 березня 1919 року в колишньому театрі «Аполло» проходила перша після визволення Харкова загальноміська конференція ССРМ. Читать далее »

1919

м. Харків. Вулиця Вознесенська, 3. У жовтні 1919 року в умо­вах денікінщини тут відбулися перші збори підпільної комсомоль­ської групи міського району Харкова. Група брала активну участь у боротьбі проти денікінців.

1919

м. Харків. Вулиця Малогончарівська, 19. У жовтні 1919 року (під час окупації міста денікінцями) тут відбулися нелегальні збо­ри комсомольців.

1919

м. Харків. Холодна гора. У Гриюрівському гаю разом з ко­муністами були страчені комсомольці, які керували боротьбою мо­лоді проти денікінців. Читать далее »

1919

м. Харків. Вулиця Дзержинського. 21-б. У цьому будинку з грудня 1919 року до лютого 1920 року містилося Центральне бюро КСМУ, а з березня 1920 року ЦК КСМУ.

1919

м. Харків. Завод транспортного машинобудування імені Малы­шева (колишній ХПЗ). 1919 року під час наступу Денікіна 50 ком­сомольців заводу добровільно пішли на фронт. Читать далее »

1920

м. Ізюм. Приміщення колишнього Народного будинку. На по­чатку січня 1920 року оргбюро по створенню КСРМ скликало збо­ри молоді. Після доповіді про завдання спілки понад 80 чоловік иступили до її лав.

До повітового комітету комсомолу ввійшли Кохтенко (голова), Рогаль, Крикун, Бабець, Хаярова, Абрамцева та інші.

1920

м. Харків. Московський проспект, 20. 11 травня 1920 року тут иідкрився II з’їзд Комуністичної спілки молоді України. В роботі Гїзду брали участь видатні діячі Компартії України В. П. Затонський, В. Я. Чубар. Читать далее »

1923

смт. Борова. Райком ЛКСМУ. У 1923 році тут було створено комсомольську організацію. Очолив її П. Т. Безкровний. Комсо­мольці активно працювали в організації сільської молоді, прове­денні культурно-масових заходів і політосвіти. Читать далее »

1925

м. Харків. Вулиця Карла Маркса, 28. У цьому будинку 22 ве­ресня 1925 року на загальноміських зборах Харківської організації ЛКСМУ виступила Н. К. Крупська, яка закликала молодь викону­вати заповіти В. І. Леніна в будівництві соціалістичного суспіль­ства. Тут відбувалися VI, VII і VIII з’їзди ЛКСМУ.

1925

м. Харків. Книжкова фабрика. 1925 року на фабриці працював Р. І. Норов, палітурник і спортсмен, мужній воротар української збірної футбольної команди, яка одержала звання «Першої проле­тарської команди Червоного Спортінтерну». Читать далее »

1928

с. Огіївка. Сахновщинський район. Наприкінці 1928 року ту створено комсомольський осередок. Комсомольці були активним учасниками боротьби за зміцнення і розвиток колгоспного ладу. Читать далее »

1928

с. Пристін. Куп’янський район. За ініціативою комсомольців 1928 року в селі створено машинно-тракторне товариство. У 1932 ро­ці комсомольський осередок місцевої артілі «Радянське село» ви­ступив ініціатором створення Всеукраїнської колони по хлібозаго­тівлях імені 15-річчя Жовтня. Почин підхопили комсомольці об­ласті.

1929

с. Бражківка. Ізюмський район. Під керівництвом комуністів І. Безпаленка, К. Гур’єва, К. Степанова та при активній участі мо­лоді 1929 року в селі було створено сільськогосподарську комуну, яка об’єднала 9, а в 1931 році —139 господарств. Читать далее »

1930

м. Харків. Тракторний завод імені Серго Орджонікідзе. 15 квіт­ня 1930 року відбулися перші комсомольські збори тракторобудів­ників.

На будівництві ХТЗ працювало 113 комсомольських бригад і молодіжних штурмових батальйонів. Читать далее »

1931

с. Добровілля. Близнюківський район. У листопаді 1931 року комсомольці села виступили ініціаторами збору коштів на мотори­зацію прикордонних частин Червоної Армії і викликали на зма­гання комсомольські осередки інших сіл району. З ініціативи ком­сомольців у селі було споруджено стадіон.

1933

с. Олександрівна. Золочівський район. У 1933 році куркулі по-звірячому вбили піонера Ваню Васильченка. В 1974 році на кошти, зароблені піонерами Харківщини, в Олександрівській середній шко­лі створено музей імені героя-піонера.

1933

м. Харків. Парк культури  та відпочинку імені О. М.  Горького. За почином   комсомолу   міста   1933  року   парк  було   впорядковано та розширено.

У 1940 році комсомольці та молодь міста збудували тут дитя­чу залізницю.

1935

м. Харків. Харківський аероклуб. Засновано аероклуб 24 травня 1933 року. Десятки майбутніх прославлених пілотів країни навчали­ся льотної справи у цьому аероклубі. За перші три роки роботи аероклуб підготував 500 пілотів, 800 планеристів і понад 200 пара­шутистів.


1935

с. Миколаївка. Лозівський район. 1935 року в селі було ство­рено курси трактористів. Першою на них записалася молода кол­госпниця Марфа Туроніс. Читать далее »

1935

м. Харків. Площа М. С. Тевелева. 24 вересня 1935 року тут було відкрито перший у Радянському Союзі Палац піонерів і шко­лярів, у гуртках якого працювало 10 тисяч дітей.

У 1940 році 169 юних техніків-гуртківців були учасниками Все­союзної сільськогосподарської виставки.

Під час війни приміщення Палацу було зруйновано.

1936

с. Пришиб. Балаклійський район. 1936 року комсомолець села Максим Панченко був призваний до лав Червоної Армії, служив у Приморському краї на прикордонній заставі. Читать далее »

1938

смт. Кегичівка. Відділення «Сільгосптехніка». Жіноча тракторна бригада № 27 Кегичівської МТС, бригадиром якої була комсомол­ка Г. Коцюріна, за впровадження методів стахановської праці, еко­номію пального та зразково поставлену культурно-масову роботу під час жнив була нагороджена перехідним Червоним прапором обкому ЛКСМУ.