1919

м. Ровно. Вулиця  Комуністична, 26. У  1919 році на Ровенщині було відновлено Радянську владу (встановлена в грудні 1917 року. На початку 1918 року Ровенщину окупували австро-німецькі вій­ська). Саме в цей час у  місті перебувала  Перша  Кінна  армія. Читать далее »

1920

м. Ровно. Міський парк імені Т. Шевченка. Могила О. Дундича і пам’ятник йому. 1920 року тут поховано 27-річного героя грома­дянської війни Олеко Дундича, славного сина сербського народу, командира   полку   6-ї   кавалерійської   дивізії   Першої   Кінної   армії.

Загинув він у боях за Ровно. Хоробрий командир-інтернаціоналіст О. Дундич був нагороджений орденом Червоного Прапора.

1920

м. Сарни. Райком ЛКСМУ. У 20-х роках активну роботу про­вадив Сарненський підпільний райком КСМЗУ. Разом з підпільним райкомом КПЗУ на Поліссі було створено вісім підрайкомів партії та комсомолу, які мали свої організації в 7 містах і 37 селах.

1 серпня 1943 року, під час окупації Ровенщини німецько-фа­шистськими загарбниками, розпочав діяльність підпільний райком ЛКСМУ.

1930

с. Висоцьк. Дубровицький район. 1930 року тут під керівни­цтвом комуністів створено підпільний райком комсомолу, секрета­рем якого обрали І. Д. Щура. Комсомольці активно включились у революційну боротьбу. Читать далее »

1931

с. Княгинине. Млинівський район. 1931 року першим секретарем створеного Княгининського підпільного райкому КСМЗУ був Олек­сандр Корженівський.

У квітні 1935 року комсомольці брали активну участь у страйку робітників, що працювали на поміщицьких лісопосадках у селі Козирщині. Страйк очолював Княгининський підпільний райком КПЗУ.

1934

с. Варковичі. Дубнівський район. У 1934 році тут під керів­ництвом членів КПЗУ створено підпільний райком комсомолу. Мо­лодь брала активну участь у революційній боротьбі. На заклик Комуністичної Спілки Молоді Західної України трудящі Варковичів бойкотували буржуазні дитячі організації панської Польщі. Читать далее »

1935

с. Листвин. Дубнівський район. 1 травня 1935 року тут від­булася Першотравнева демонстрація селян, яку підготувала група молоді, очолювана комсомольцями Володимиром Манилюком і Сте­паном Антонюком. Демонстранти вирушили в сусідні села, жителі яких приєдналися до них. Читать далее »

1936

смт. Володимирець. Райком ЛКСМУ. 1936 року в селі було створено підпільну комсомольську організацію, яка гуртувала мо­лодь на боротьбу проти панування буржуазно-поміщицької Польщі, за возз’єднання західноукраїнських  земель з Радянською Україною. Читать далее »

1936

с. Привільне. Дубнівський район. У 1936 році в умовах підпіл­ля комсомольці села разом з комуністами виступали активними агі­таторами за створення народного фронту проти фашизму, вели пропаганду за возз’єднання західноукраїнських земель з Радян­ською Україною, Читать далее »

1937

смт. Гоша. Райком ЛКСМУ. За часів поміщицької Польщі під керівництвом комуністів-підпільників у селі активно працював не­легальний районний комітет комсомолу. Секретарем райкому КСМЗУ було обрано Ольгу Солімчук, членами райкому Олексія Вінничука, Марію Новак та інших. Читать далее »

1937

с. Грушвиця Перша. Ровенський район. За часів буржуазно-поміщицької Польщі Грушвицю називали «червоним селом». За приналежність до КПЗУ і КСМЗУ 34 жителі села були арештовані і засуджені до ув’язнення. Читать далее »

1937

м. Дубно. Колишня в’язниця. 27 травня 1937 року група політ­в’язнів— комуністів і комсомольців (І. Вальчун, С. Краевський і І. Лихочвор, П. Краевський, О. Корженівський та інші), зробивши підкоп, утекли з міської в’язниці. Читать далее »