1917

м. Полтава. Вулиця Жовтнева, 7. У липні 1917 року в колиш­ньому будинку губернатора відбулися перші збори робітничої молоді Полтави.  До цього в місті діяла ініціативна група по створенню Соціалістичної спілки робітничої молоді в складі: Цветкова, О. Латишева, З. Тарана, О. Виноградової та інших.

1917

м. Лубни. Площа революції. У центрі площі височить пам’ятник героям революції та громадянської війни (1917—1919 роки), які від­дали життя за встановлення Радянської влади на Полтавщині. Тут поховано секретаря повітового комітету КП(б)У, ініціатора створення повітової комсомольської організації Світлова, який за­гинув у боях проти банд Григор’єва.

1918

м. Полтава. Тепловозоремонтний завод. За ініціативою ССРМ міста в колишніх Полтавських паровозоремонтних майстернях ство­рено «Бойовий технічний загін» залізничників. Організатором загону був комсомолець О. Півненко, переважна більшість його бійців — молодь. Вони загинули в боротьбі з білими на станції Якимівка За­порізької області. Читать далее »

1918

с. Яреськи. Шишацький район. У 1918 році комсомольці села за ініціативою свого секретаря Андрія Таранцова створили комуну «Червоний юнак». Під час нападу бандитів на комуну А. Таранцов загинув. Читать далее »

1919

м. Кременчук. Тютюнова фабрика. Другу річницю Жовтня, коли в місті хазяйнували денікінці, робітники фабрики відзначили страй­ком. Під час підготовки до страйку розповсюдження агітаційної літератури взяли на себе шість молодих робітниць, Читать далее »

1919

м. Полтава. Будинок на розі вулиць Котляревського і Малопетрівської. 26 січня 1919 року тут відбулися загальноміські збори робітничої молоді, які ухвалили створити в місті Комуністичну спіл­ку робітничої молоді.

До складу міського комітету були обрані О. Латишев, З. Таран, О. Виноградова та інші.

1919

м. Полтава. Вулиця Першотравнева. 10. У приміщенні колиш­нього Селянського банку (кімната № 1) містився на початку 1919 ро­ку комітет Комуністичної спілки робітничої молоді. 29 січня КСРМ звернувся до молоді міста з роз’ясненням своєї програми і з за­кликом вступати до лав спілки. Читать далее »

1920

м. Зіньків. Міський дитячий парк культури та відпочинку імені Миколи Барильця. Парк та одна з вулиць міста носять ім’я ватаж­ка зіньківської молоді, який загинув у боротьбі з  махновцями.

1920

м. Кобеляки. Райком ЛКСМУ. В лютому 1920 року тут розпо­чала роботу ініціативна група по створенню повітової комсомоль­ської організації. Згодом до складу комсомольського осередку вві­йшли Павло Усенко, Митрофан Огій, Тетяна Коломієць, Яків Орлов та інші.

Діяльності організації присвятив свою поему «Комсомольці того часу» Павло Усенко — український радянський поет.

1920

с. Ковалівка. Полтавський район. У вересні 1920 року в селі ор­ганізовано трудову колонію імені Максима Горького для неповно­літніх правопорушників. Колонію очолив видатний радянський пе­дагог А. С. Макаренко. Читать далее »

1921

смт. Оржиця. Райком ЛКСМУ. Комсомольці та молодь Оржиці брали активну участь у соціалістичному будівництві. Восени 1921 ро­ку за участю комсомольців виникає перше товариство спільного об­робітку землі. Читать далее »

1922

с. Хорішки. Козельщинський район.  1922 року комсомольці ство­рили клуб, при якому організували драматичний гурток. Одержані за вистави гроші вони передавали старим, одиноким селянам, бать­кам загиблих червоноармійців та сільських активистів. Комсомольці подавали допомогу найбіднішим,  безтягловим господарствам в обробітку землі.

1923

смт. Шишаки. Радіостанція. На честь 6-х роковин Великої Жовт­невої соціалістичної революції місцеві комсомольці побудували в Шишаках першу на Україні сільську радіостанцію. Читать далее »

1924

с. Великі Кринки. Глобинський район.  Навесні 1924 року силами молоді та громадськості в селі посаджено сад з 1200 дерев, який названо Ленінським.

1924

с. Манжелія. Глобинський район. З ініціативи комсомолу в 1924 році в Манжелії створюється піонерська  організація. Комсо­мольці виступили ініціаторами відкриття 13 шкіл лікнепу, брали активну участь у масово-політичній роботі.

1928

м. Лохвиця. Цукрозавод. У листопаді 1928 року розпочато бу­дівництво заводу. В його спорудженні активну участь брали ком­сомольці і молодь. Уже через рік підприємство ввели в дію.  Щодоби перероблялось 20 тисяч центнерів цукрових буряків.

Наслідуючи почин ленінградців, комсомольців,  ство­рили вісім ударних бригад і підвищили продуктивність праці на 25— ЗО процентів.

1936 року молодь також брала активну участь у реконструкції найбільшого на той час в країні підприємства цукрової промисло­вості з проектною потужністю 36 тисяч центнерів на добу.

1928

с. Федунка. Шишацький район.  З ініціативи комсомольців у селі створено машинно-тракторне товариство, яке об’єднало близько 90 господарств селян-бідняків і середняків. Члени товариства склали ядро майбутнього колгоспу.

1930

м.  Миргород.  Миргородське  спеціалізоване  господарство.  В 1930 році на Миргородщині працювала і вчилася на курсах трак­тористів, а потім до 1938 року працювала механізатором Олеся Кулик. Читать далее »

1932

м. Кременчук. Крюківський вагонобудівний завод. У 1932 році комсомольська організація заводу на честь 15-ї річниці Великого Жовтня широко розгорнула соціалістичне змагання серед молоді, провела кілька суботників. Комсомолець-електрозварник Петро Ракитін успішно застосував на підприємстві електрод власної конст­рукції. Читать далее »

1936

с. Великі Сорочинці. Миргородський район. Однією з перших трактористок, послідовниць Паші Ангеліної, у селі була комсомолка Варя Ворона. Комсомолка Паша Дем’яненко з цього ж села стала кращою комбайнеркою району.  В  1936 році комбайном  «Комунар»  вона зібрала врожай зернових і соняшнику на 555 гектарах.

1936

с. Нехвороща. Новосанжарський район. У 1936 році з ініціативи комсомольців села Нехворощі на місці церкви було споруджено сіль­ський Будинок культури з залом для глядачів на 400 місць.