1917

м. Миколаїв. Вулиця Інженерна, 3. 17 серпня 1917 року в цьому будинку відбулися збори революційної молоді міста.

На цей час гуртки молодих робітників діяли вже на заводах «Наваль», «Руссуд». Читать далее »

1918

м. Миколаїв. Вулиця Плехановська. У липні 1918 року, в умо­вах австро-німецької окупації, в будинку, де був хлібний магазин, члени ССРМ з заводів «Наваль» і «Руссуд» обрали підпільний ко­мітет. До його складу ввійшли М. Шишканюк (голова), Л. Гладков (секретар),   І.  Ситов,  Р.   Гаврилов,  Ю.   Харченко  та  інші. Читать далее »

1918

м. Миколаїв. Вулиця Севастопольська, 139. У цьому будинку під час австро-німеиької окупації (1918 рік) на квартирі більшовика С. Новикова містився підпільний комітет ССРМ.

1919

смт. Баштанка. Парк культури імені Тараса Шевченка. Тут спо­руджено пам’ятник героям-партизанам, що загинули в 1919 році у боротьбі з денікінцями.

1919

м. Миколаїв. Площа імені Леніна. У березні 1919 року в ко­лишньому будинку міської Думи, що стояв на цій площі (будинок зруйнований у роки Великої Вітчизняної війни), відбулися збори Соціалістичної спілки робітничої молоді міста. На зборах вирішили перейменувати   ССРМ   у   Комуністичну   спілку   робітничої   молоді.

Збори прийняли ухвалу про мобілізацію членів спілки до лав Червоної Армії.

1919

м. Миколаїв. Площа імені 61 комунара. 6 листопада 1919 року на цьому майдані денікінці розстріляли групу комуністів та комсо­мольців Миколаєва, в тому числі ватажків миколаївського комсо­молу І. Хазанова (Гриша) і Тамару Мальт. Читать далее »

1920

смт. Баштанка. Райком ЛКСМУ. Створена у 1920 році Баш-танська комсомольська організація була найчисленнішою і найак­тивнішою в окрузі. Комсомольці брали участь у боротьбі з банди­тизмом, допомагали продзагонам виявляти у куркулів і заготовляти хліб для Червоної Армії та голодуючого населення. Читать далее »

1920

с. Костянтинівна. Арбузинський район. У квітні 1920 року з іні­ціативи комсомольського осередку села Костянтинівни в сільському парку збудовано пам’ятник тим, хто віддав своє життя за встанов­лення Радянської влади.

1921

м. Миколаїв. Чорноморський суднобудівний завод. Під керів­ництвом партійної організації комсомольці і молодь заводу відзна­чилися на відбудові підприємства після закінчення громадянської війни. Читать далее »

1927

смт.   Олександрівка.   Вознесенський   район.   Гідроелектростанція. У травні 1927 року в Олександрівці пущено гідроелектростанцію. Це одна з перших сільських електростанцій на Україні. Її будівни­ками були переважно комсомольці і молодь.

1929

с. Анатолівка. Березанський район. Під час масової колекти­візації за активною участю комсомольців у селі було створено 5 колгоспів.

Комсомольці сміливо викривали ворожі дії куркулів. У 1935 ро­ці озвірілі куркулі вбили місцевого активіста-комсомольця, сількора «Крестьянской газеты» С. Боярчука.

1929

с. Калинівка. Жовтневий район. Комсомольський осередок села виконуючи постанову XV з’їзду ВКП(б), провадив велику роз’ясню­вальну роботу серед селян, пропагував переваги колективних методів господарювання. Читать далее »

1934

с. Кімівка. Березанський район. Село Кімівка засноване в 1934 році і назване в честь Комуністичного Інтернаціоналу Моло­ді (КІМ).

1936

смт. Доманівка. Колгосп імені Котовського. 1936 року на кол­госпних ланах Домапівки уславилася своєю працею тракторна бригада, яку очолював комсомолець П. С. Копійка. Вій виорював за зміну на весняно-польових роботах понад 8 гектарів замість 5,58 гектара. Восени 1936 року П. С Копійці було вручено Грамоту ЦВК СРСР, а наступного року його нагородили орденом «Знак Пошани».

1938

м. Миколаїв. Залізничне депо. Комсомольська група механічного цеху   депо,   змагаючись   на   честь   20-річчя   ВЛКСМ,   систематично виконувала змінні завдання на 200 процентів і здобула першість у соціалістичному змаганні на Одеській залізниці. 2 серпня 1938 ро­ку групу було занесено на Дошку пошани газети «Комсомолець України».

У 1940 році за високу продуктивність праці комсомольська організація депо одержала перехідний Червоний прапор Одеської залізниці.