1946

м. Дрогобич. Нафтопереробний завод № 1.  Комсомолка-табельниця заводу Б. Амботайте в роки четвертої п’ятирічки (1946— 1950 роки) першою в Дрогобичі підтримала патріотичний почин комсомолки Коломенського паровозобудівного заводу імені Куйбишева Г. Сергієпко про перехід молодих службовців на роботу в цехи. Б. Амботайте почала працювати помічником оператора. Її при­клад наслідували молоді службовці міста.

1947

с. Бартатів. Городоцький район. У травні 1947 року місцеві куркулі та українські буржуазні націоналісти вбили Софію Чайковську — першу комсомолку села, активного сількора обласної і район­ної газет, голову сільської жіночої ради, борця за колгоспний лад.

1947

м. Старий Самбір. Середня школа імені С. Кутельмаха. Школа носить ім’я секретаря райкому комсомолу Степана Кутельмаха, який загинув від рук бандерівців у 1947 році. В комсомольську органі­зацію школи передано на вічне зберігання його комсомольський квиток.

1947

с. Явори. Турківський район. За активною участю комсомоль­ців у 1947 році в селі організовано колгосп. Зараз комсомоль­ська організація колгоспу носить ім’я свого першого секретаря Михайла Коліщака, якого вбили бандерівці.

1948

смт. Дашава. Стрийський район. Газопровід. Звідси починає­ться один з найбільших у світі газопроводів Дашава — Київ — Москва. Дільниця газопроводу Дашава — Київ стала до ладу 1 жовтня 1948 року. Читать далее »

1948

с. Миколаїв. Радехівський район. Навічно занесена до списку колгоспної комсомольської організації місцевого колгоспу «Росія» перша комсомолка села Катерина Мотовило, яка загинула в 1948 ро­ці від рук українських буржуазних націоналістів.

1948

с. Старичі. Яворівський район. Комсомольська організація села в 1948 році виступила ініціатором молодіжного місячника культур­ного будівництва. Під час місячника у Львівській області було збу­довано  150 і  відремонтовано 756  культурно-освітніх закладів.

1949

м. Нестеров. Вулиця імені І. І. Довганика. Вулицю названо ім’ям видатного діяча підпільного комсомольського руху в Західній Україні, згодом голови Нестеровської Ради депутатів трудящих, депутата Верховної Ради УРСР Іллі Довганика, вбитого україн­ськими буржуазними націоналістами наприкінці 1949 року.

1950

смт. Добротвір. Кам’янсько-Бузький район. Добротвірська ДРЕС. Селище виросло в 1950 році поряд із будівництвом Доброгвірської ДРЕС, яка була ударною комсомольською будовою. У спорудженні ДРЕС брала участь молодь з усіх братніх республік. Читать далее »

1953

м. Львів. Комсомольське озеро. Озеро створене силами комсо­мольців, молоді та всіх трудящих міста недалеко від Львова, на шляху, що веде до Винників.

1956

м. Львів. Піонерське озеро. Неподалік од міста по Стрийському шосе, біля села Зубри, комсомольцями Львова створено озеро. На­звали його Піонерським.

1957

м.  Кам’янка-Бузька.  Стадіон. Стадіон споруджено силами ком­сомольців райцентру.

1958

м. Львів. Холм Слави. Це пам’ятник героям, що віддали життя в боротьбі за визволення Львова від німецько-фашистських загарб­ників. Його споруджено за активною участю комсомольців і молоді міста.

1958

м. Новий Роздол Миколаївський район. Гірничохімічний комбі­нат. Спорудження одного з найбільших підприємств по виробни­цтву сірки в СРСР було ударною комсомольською будовою. Читать далее »

1959

м. Львів. Автобусний завод. 1959 року друга комсомольська бригада ралінопресового цеху (бригадир Л. Єдварчук) завоювала звання колективу комуністичної праці. До 40-річчя ЛКСМУ молодь заводу внесла в комсомольську скарбничку понад три мільйони карбованців. Читать далее »

1959

м. Львів. Завод «Львівсільмаш». У числі перших на Львівщи­ні, хто підніс прапор змагання за комуністичне ставлення до праці, була комсомольсько-молодіжна бригада заводу, якою керував Воло­димир Корнієнко. Читать далее »

1963

м. Сокаль. Завод штучного волокна. Будівництво підприємства було ударною  комсомольською будовою   (1963—1965 роки).

У 1964 році з 18 будівельних бригад, які працювали на спо­рудженні заводу, 14 мали звання колективів комуністичної праці. Великих   успіхів   домоглися   бригади   монтажників,   які   очолювали

Я. Химок і Г. Борисюк, та бригади будівельників на чолі з М. Якимом і В. Івановим.

1963

смт. Стебник. Дрогобицька міська Рада. Новостебницький ка­лійний комбінат. У жовтні 1963 року на спорудженні комбінату, республіканської ударної комсомольської будови, за кращі вироб­ничі показники змагалося 23 комсомольсько-молодіжні бригади, які достроково виконали свої виробничі завдання. Читать далее »

1966

м. Львів. Телевізорний завод. Комсомольці-раціоналізатори заводу В. Жаглов, С. Рижков, Т. Носач, Г. Лікомідов, Г. Шевченко і М. Марчук подали 36 раціоналізаторських пропозицій із загальним економічним ефектом у 14 тисяч карбованців.

Ще в 1964 році комсомольці заводу організували перше в краї­ні ательє для безплатного ремонту телевізорів.

1966

с. Хмільне. Радехівський район. Комсомольсько-молодіжна лан­ка колгоспу «Маяк» на чолі з Надією Лисак вирощувала високі врожаї цукрових буряків. Взимку 1966 року члени ланки працювали на тваринницькій фермі і за цей період здали державі 500 центне­рів м’яса.

У 1966 році Президія Верховної Ради СРСР нагородила Надію Лисак орденом Леніна, а ЦК ЛКСМ України — Почесною грамотою.

1967

м. Львів. Школа № 67. У квітні 1967 року на території Львів­ського аеропорту піонери дружини імені Зої Космодем’янської (школа № 67) урочисто передали екіпажу ключі і технічний пас­порт від піонерського літака. Читать далее »

1967

м. Львів. Вулиця імені О. Гаврилюка. Вулицю названо ім’ям Олександра Якимовича Гаврилюка — українського радянського пи­сьменника, який ще юнаком цікавився марксистсько-ленінською лі­тературою, брав активну участь у діяльності комуністичного під­пілля. За своє коротке життя (1911 —1941) він 14 разів був під арештом та судом і двічі в концтаборі Береза Картузька. Загинув під час бомбардування Львова фашистами.

1968

с. Велика Вільшаниця. Золочівський район. 1968 року в селі відкрито пам’ятник першим комсомольцям села Трудовач, які заги­нули від рук українських буржуазних націоналістів. Імена героїв-комсомольців Марії Бутеико, Андрія Якубовського, Катерини Дикало, Поліни Гродської, Катерини Ткаченко, Володимира Іванюка викарбувані на мармуровій плиті.

1968

с. Жовтанці. Кам’янсько-Бузький район. Комсомольсько-моло­діжна ланка Марії Савчин з колгоспу імені Жданова в 1968 році виростила небувалий урожай цукрових буряків — по 875 центнерів з гектара. Крім того, ланка досягла високих врожаїв картоплі, льону, кормових буряків. Читать далее »

1968

м. Червоноград. Шахта «Великомостівська-Комсомольська» № 8. У 1968 році комсомольсько-молодіжна бригада гірників очисного вибою Анатолія Акимсва з шахіи № 8 «Великомостівська-Комсо­мольська» досягла найвищої на Україні продуктивності праці — 988 тонн вугілля щомісяця на кожного робітника.

1970

м. Львів. Фірма «Прогрес». У 1970 році комсомольці фірми «Прогрес», готуючи гідну зустріч 100-річчю з дня народження В. І. Леніна, ставши на ударну вахту, виготовили із зекономленої сировини 36 тисяч пар взуття. Читать далее »

1971

м Львів. Завод автонавантажувачів. Створена в 1971 році комсомольсько-молодіжна бригада на чолі з молодим комуністом Василем Маркопольським одна з кращих на підприємстві. Бригада достроково виконувала свої виробничі плани, працювала на основі наукової організації праці, високої індивідуальної майстерності кож­ного  робітника, широкого впровадження  раціоналізаторства.

1971

м. Львів. Пам’ятник Василю Пересаді. На проспекті Ленін­ського комсомолу відкрито пам’ятник першому секретарю ЦК КСМЗУ Василю Пересаді. Його побудовано на кошти, зібрані ком­сомольцями і молоддю Львівщини.

1973

м. Львів. Виробничо-технічне об’єднання «Електрон». Ком­сомольці підприємства йдуть у перших лавах борців за дострокове виконання виробничих планів. У третьому, вирішальному році дев’ятої п’ятирічки найвищих показників домоглася комсомольсько-молодіжна дільниця цеху № 8 (групкомсорг цеху Л. Радченко), яка зобов’язалася достроково виконати план 1974 року по зростан­ню продуктивності праці. Читать далее »

1974

м. Червоноград. Шахта «Великомостівська» № 5. Гірники шахти першими у Львівсько-Волинському басейні достроково виконали річний план вуглевидобутку третього, вирішального року дев’ятої п’ятирічки.

Найвищого показника досягла комсомольсько-молодіжна бригада комуніста Р. Г. Мигаля. На її рахунку понад чверть усього видобутого на шахті понадпланового вугілля.

1974

м. Дрогобич. Долотний завод. Комсомольсько-молодіжна брига­да механоскладального цеху, яку очолює Іван Табачинський, вико­нала завдання дев’ятої п’ятирічки напередодні 57-ї річниці Великого Жовтня. Члени бригади, ударники комуністичної праці І. Табачин­ський, М. Приндін, Л. Гесса і П. Костишин серед перших на заводі стали на трудову вахту, присвячену XXV з’їзду КПРС.

1975

м. Львів. Виробниче об’єднання імені 50-річчя Великого Жовт­ня. У соціалістичному змаганні за гідну зустріч 30-річчя Великої Перемоги над гітлерівським фашизмом попереду були дільниці майстрів-комсомольців. Н. Струпка, Н. Нагалюка і В. Алипичева із складального цеху. Вони виконували завдання п’ятиденки за 3 дні 4 години 45 хвилин.

1975

м. Львів. Завод кінескопів. У листопаді 1975 року старшому майстрові підприємства Вячеславу Бабицькому присвоєно звання «Кращий молодий раціоналізатор України». Читать далее »

1975

м.   Пустомити.   Пам’ятник  Герою  Радянського  Союзу Даші  Дяченко. Пам’ятник відкрито в 1975 році. Д. Дяченко (1924—1944 pp.) навчалася в місцевій школі. Війна закинула її в невелике степове село Новоандріївку на Миколаївщині. Читать далее »

1976

м. Львів. Виробниче об’єднання імені В. І. Леніна. Комсомоль­сько-молодіжний колектив регулювальників, який очолює Борис Ліштан, план 1976 року виконав 8 вересня. Членів колективу наго­роджено перехідним прапором «Герої п’ятирічок, ветерани праці — кращому комсомольсько-молодіжному колективові». Читать далее »

1978

м. Дрогобич. Долотний завод. У березні 1978 року свердлу­вальник заводу Іван Табачинський за ударну працю і велику гро­мадську діяльність у 1977 році удостоєний звання лауреата премії Ленінського комсомолу.