1940

с. Омельник. Онуфріївський район. Село — батьківщина вихо­ванця комсомолу А. С. Пасічника.

Під час війни з білофіннами відважний сокіл здійснив близько 100 бойових вильотів. Читать далее »

1941

с. Аджамка. Кіровоградський район. Восени 1941 року в селі почала діяти підпільна партійно-комсомольська диверсійна група у складі 18 чоловік. Командиром групи був В. М. Сушко. Читать далее »

1941

с. Бобринка. Бобринецький район. У жовтні 1941 року в селі виникла підпільна комсомольсько-молодіжна група. Її організатором був комсорг місцевої семирічної школи, кандидат у члени партії Сергій Рибак. В групу ввійшли член комсомольського комітету Витязівської середньої школи Василь Мисерва, комсомольці Микола Гайдамака, Дмитро Рипаленко та інші.

Фашисти стратили Сергія Рибака, але підпілля продовжувало діяти.

1941

с. Богданівка. Знам’янський район. У листопаді 1941 року в селі виникла підпільна комсомольсько-молодіжна група. Її організато­рами були комсомольці В. Руденко, І. Ткаченко та В. Крайванов. У 1942 році група складалася вже з 76 чоловік. Читать далее »

1941

с. Велика Северинка. Кіровоградський район. Це батьківщина комсомольців — Героїв Радянського Союзу Г. О. Тарана, Ф. І. Го­норова, І. Ю. Литвинова, які героїчно захищали Батьківщину від мімецько-фашистських загарбників у роки Великої Вітчизняної війни.

1941

с. Інгуло-Кам’янка. Новгородківський район. Протягом 1941 — 1943 років у селі діяла підпільна комсомольська група на чолі і М. Піддячим. Підпільники мали радіоприймач, розповсюджували серед населення листівки. Гітлерівці жорстоко розправилися з учас­никами підпілля.

1941

с. Кетрисанівка. Бобринецький район. Із серпня 1941 року в селі діяла підпільна група, яку очолювали комуніст К. П. Колісник і комсомолець А. П. Тернавський В лютому 1942 року фашисти за­арештували і розстріляли 34 членів групи, серед яких були і ком­сомольці. На місці їхньої страти споруджено обеліск.

1941

м.   Кіровоград.   Вулиця   І.   Фісановича.   Вулицю  названо   ім’ям командира-підводника  Героя  Радянського Союзу І. Фісановича. Він народився у Кіровограді, тут учився, працював слюсарем на заводі Червона Зірка», де вступив у комсомол. Читать далее »

1941

м. Кіровоград. Вулиця Т. Цуканової-Аксьонкіної. Вулиця носить ім’я комсомолки-медсестри Т. П. Цуканової-Аксьонкіної, яка про­явила виняткову хоробрість і відвагу під час оборони Кіровограда під німецько-фашистських загарбників у 1941 році.

1941

м. Кіровоград. Школа № 5. Вчителька цієї школи комсомолка О. Бур’янова в роки тимчасової німецько-фашистської окупації міста організувала підпільну комсомольську групу. Її члени розпо­всюджували листівки, здійснювали диверсії, добували для партиза­нці   зброю і боєприпаси,   організовували   втечі   військовополонених. Читать далее »

1941

м. Кіровоград. Школа № 7. Під час Великої Вітчизняної війни вихованець школи комсомолець В. Колісниченко в повітряному бою над Воронежем таранив фашистський літак. За цей подвиг йому присвоено звання Героя Радянського Союзу. Постановою пленуму Кіровоградського обкому ЛКСМУ ім’я В. Колісниченка навічно за­несено до списків обласної комсомольської організації.

1941

с. Піщаний Брід. Добровеличківський район. Піонерські дружини середньої і восьмирічної шкіл села носять ім’я відважного піонера-розвідника В. Завгороднього. У 1941—1944 роках він був розвід­ником однієї з частин Червоної Армії. За бойові заслуги юного героя  нагороджено  орденом  Червоної  Зірки  та  чотирма   медалями.

1942

смт. Єлизаветградка. Олександрівський район. Під час окупа­ції селища фашисти повісили комсомолку Марію Мошнягун. В 1942— 1943 роках вона була зв’язковою між партизанським загоном і Кі­ровоградським підпільним обкомом Компартії України.

1942

с. Жовтневе. Новомиргородський район. У 1942—1943 роках в селі активно діяла підпільна комсомольсько-молодіжна група, до якої входило 20 месників. Її очолювали комсомольці О. Hex і В. Коваль.

1942

с. Красногірка. Голованівський район. Напередодні 25-ї річниці Жовтня в окупованому фашистами селі виникла підпільна комсо­мольська організація «Спартак». Її очолили колишня голова кол­госпу комуніст М. Мала, секретар комсомольської організації Л. Римар, командир бойової групи М. Громовий і молодший лей­тенант  П.   Граматчиков,  який  пораненим  попав  у  оточення. Читать далее »

1942

с. Ленінка. Устинівський район. Село — батьківщина двічі Героя Радянського Союзу Олексія Юхимовича Мазуренка. За перший рік війни військовий льотчик О. Мазуренко разом з товаришем потопив пойад 20 кораблів противника на Балтійському морі, знищив багато ворожої техніки і солдатів. У жовтні 1942 року 25-річному військо­вому льотчику О. Мазуренку було присвоєно звання Героя Радян­ського Союзу. В листопаді 1944 року він вдруге удостоївся цього звання.

1942

м. Олександрія. Школа № 4. Активними учасниками підпільної групи,   що   виникла   в   1942   році   і   яку   очолював   П.   І.   Марков, були комсомольці-старшокласники школи № 3 (тепер № 4) М. Олефіренко, О. Шакало, Ф. Шпак, О. Ошкулов, Т. Комлик, М. Пащен­ко. Підпільники здійснили понад 40 диверсійних актів. Фашисти заарештували і закатували учасників підпілля.

1943

с. Зелене. Петрівський район. У селі поховано танкістів екіпажу молодшого лейтенанта-комсомольця Івана Дунаєва, які в 1943 році героїчно загинули в бою з ворогом. Усім танкістам посмертно при­своєно звання Героя Радянського Союзу. На братській могилі вста­новлена меморіальна дошка.

1943

с. Іванівна. Новоукраїнський район. Село — батьківщина Героя Радянського Союзу Івана Тарасенка. Комсомолець І. Тарасенко ге­роїчно загинув у бою за станцію Красновка Ростовської області у березні 1943 року.

1943

с. Калантаїв. Світловодський район. Вихованець місцевої школи Олександр Панченко в 1943 році посмертно удостоєний звання Героя Радянського Союзу. Після форсування Дніпра на північ від Києва він захопив фашистський склад з боєприпасами і сам цілу добу обороняв його, поки не підійшли радянські війська. В цьому бою О. Панченко загинув.

1943

с. Мартоноша. Новомиргородський район. Комсомолець Григорій Некора закінчив дев’ять класів, коли його рідне село захопили фа­шисти. Григорій створив у селі підпільну групу і збирався перейти п партизанський загін. Читать далее »

1943

смт. Новоархангельськ. Площа К. Байраченко. Площа носить ім’я комсомолки-підпільниці Клавдії Байраченко, яка загинула в січ­ні 1943 року в бою з фашистськими загарбниками за село Борщова. Читать далее »

1943

смт. Онуфріївка. Пам’ятник А. Комару. У листопаді 1943 року група радянських розвідників була оточена фашистами під Онуфріївкою. Кілька разів радянські воїни намагалися вирватися з ото­чення, але їм перешкоджав вогонь фашистського кулемета. Читать далее »

1943

смт. Павлиш. Онуфріївський район. Залізнична станція. У боях за станцію Павлиш героїчно загинув 18-річний комсомолець К. В. Омельяненко, закривши власним тілом амбразуру ворожого дзоту.

1943

с. Підлісне. Олександрівський район. Піонер цього села Федя Шепель став зв’язковим партизанського загону, що стояв у Неру-баївському лісі. Його помічником і товаришем був піонер Яша Матвієнко. Читать далее »

1943

с. Соснівка. Олександрівський район. Село — батьківщина Героя Радянського Союзу Ф. К. Павловського. Комсорг батальйону лей­тенант Ф. К. Павловський у жовтні 1943 року з невеликою групою бійців першим форсував Дніпро і, захопивши на правому березі висоту, утримав її до підходу основних сил. Читать далее »

1944

с. Витязівка. Бобринецький район. Це село — батьківщина Героя Радянського Союзу старшини Івана Індика — учасника героїчного Миколаївського десанту (1944 рік). Читать далее »

1944

с. Злинка. Маловисківський район. У цьому селі народився і вчився Петро Велігін. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 16 травня 1944 року танкісту комсомольцю П. Велігіну посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу, Читать далее »

1944

с. Лаврівка. Долинський район. У 1944 році сержант Іван Шев­ченко, уродженець села Лаврівки, під час Сандомирської операції з групою бійців утримував залізничну станцію Баранув. Читать далее »

1944

смт. Онуфріївка. Колгосп імені Калініна. У 1944 році комсо­мольсько-молодіжна ланка М. С Волошиної з колгоспу імені Ка­лініна виростила в середньому по 31 центнеру озимої пшениці з гек­тара, за що одержала Похвальну грамоту Наркомзему СРСР, двічі була   нагороджена   Почесними   Грамотами  обкому  ЛКСМУ.

1944

м. Світловодськ. Вулиця Івана Конька. Вулиця носить ім’я вихо­ванця комсомолу лейтенанта І. Конька. В одному з боїв з німець­ко-фашистськими загарбниками він повторив подвиг О. Матросова. Читать далее »

1945

с. Лозувата. Ульяновський район. У селі народився і провів юні роки Герой Радянського Союзу комсомолець Архип Маніта. У 1945 році в бою за Берлін він грудьми закрив амбразуру воро­жого  дзоту,   забезпечивши   успішний   наступ   бійців   своєї   частини.

Ім’я героя-комсомольця А. Маніти навічно занесено в списки обласної комсомольської організації, його іменем названа середня школа та історико-краєзнавчий музей села.

1945

с. Небелівка. Новоархангельський район. Це батьківщина комсо­мольця Героя Радянського Союзу Павла Гришка, який героїчно за­гинув у боях за визволення Будапешта, його іменем названа міс­цева школа.