1918

с. Пилипча. Білоцерківський район. Навесні 1918 року під час австро-німецької окупації тут утворився один з перших на селі революційний молодіжний гурток, члени якого вели агітацію серед селян, а в червні влилися до повстанського загону і зі зброєю в руках боролися за відновлення Радянської влади.

1919

м. Біла Церква. Вулиця Київська, 6. 10 квітня 1919 року в при­міщенні цього будинку відбулися збори молоді міста, які поклали початок роботі Комуністичної спілки молоді. Члени організації брали активну участь у боротьбі з бандитизмом.

1919

с. Трипілля. Обухівський район. Яскравою сторінкою в історію ЛКСМУ ввійшла участь київських комсомольців у поході проти банди Зеленого. Близько 100 комсомольців — юнаків та дівчат з активу Київської організації КСРМУ — влітку 1919 року влилися до складу особливого загону трипільського напрямку. Читать далее »

1919

с. Халеп’я. Обухівський район. 29 червня 1919 року в селі стра­чено 36 червоноармійців та комсомольців Києва, яких зеленівці за­хопили в Трипіллі. Після катувань комсомольців живими кинули в глибоку криницю. На честь загиблих комсомольців біля криниці спо­руджено обеліск. 1967 року останки героїв було перенесено в центр села до Будинку культури і встановлено на їхній могилі пам’ятник.

1920

с. Великі Єрчики. Сквирський район. В 1920 році в селі було створено комсомольську організацію, яку очолив В. О. Баландін. Комсомольці і молодь, керовані своїм ватажком, йшли в перших рядах будівників нового життя. Куркулі по-звірячому вбили Баландіна.

У 1967 році, вшановуючи пам’ять земляка-комсомольця, одно­сельчани спорудили йому пам’ятник.

1920

с. Григорівка. Обухівський район. Цукровий завод. В грудні 1920 року на заводі була заснована комсомольська організація на чолі з М. Яценком.

Комсомольці і молодь заводу брали активну участь у культурно-масовій роботі. Силами заводських і сільських комсомольців в селі було споруджено стадіон та спортивний майданчик.

1921

м. Боярка.  Киево-Святошинський район. Залізнична   станція. 1921 року Київський губком комсомолу направив сюди 200 комсо­мольців будувати вузькоколійку для перевезення до залізниці з лісу чров, заготовлених для підприємств і населення Києва. Читать далее »

1921

м. Боярка. Киево-Святошинський район. Школа № 2. 1921 ро­ку в приміщенні школи жили М. Островський і група комсомольців, які працювали на будівництві вузькоколійки. Тепер в приміщенні школи створено музей.

1921

с. Веприк. Фастівський район. Тут з ініціативи секретаря ком­сомольського осередку Василя Гловацького в 1921 році створено сільськогосподарську комуну «Зоря». Першими членами комуни, крім секретаря, були ще шість комсомольців.

1921

с. Гвоздів. Васильківський район. У 1921 році бідняцька молодь села об’єдналася в осередок КСМУ Комсомольці допомагали сіль­раді збирати продиодаток, вели масово-політичну роботу серед на­селення, а весною 1922 року організували колгосп. Читать далее »

1924

с. Бишів. Макарівський район. 1924 року в селі було створено комсомольську організацію, яку очолив демобілізований червоно-армієць С. Кромбет. Комсомольці розгорнули велику культосвітню роботу: обладнали клуб, створили гуртки художньої самодіяльності, доклали багато зусиль для організації роботи лікнепу.

1925

м. Бровари. Вулиця Д. Чепурного. У червні 1925 року при Ран-сільбудинку було утворено літературний гурток, одним з активістів якого був комсомольський поет Д. І. Чепурний (1908—1944 pp.). Ще навчаючись у школі, він організував гурток літкорів та диткорів, друкувався на сторінках газети «На зміну» та журналу «Червоні квіти». Д. Чепурний виступав як поет-громадянин, борець проти кур­кульства.

1926

с. Тарасівка. Киево-Святошинський район. Навесні 1926 року з ініціативи комсомольського осередку села створено сільськогоспо­дарський гурток для молоді. На дослідній ділянці під керівництвом агронома гуртківці виростили добрий врожай ярої пшениці, ячменю, городини. Читать далее »

1930

с. Триліси. Фастівський район. В ніч на 29 січня 1930 року кур­кульською кулею, пострілом у вікно, був убитий молодий кому­ніст— засновник осередку ЛКСМУ Георгій Сніцер, палкий патріот, організатор колгоспного руху в Трилісах. Читать далее »

1931

с. Буряківка. Чорнобильський район. 9 квітня 1931 року куркулі вбили одного з організаторів колгоспу села Буряківки, члена бюро РК ЛКСМУ Олексія Шульгу. Читать далее »

1931

с. Демидів. Вишгородський район. У травні 1931 року від кур­кульської кулі загинув молодий комуніст, вихованець комсомолу, директор сільської школи Левко Левкович Васильєв — один із зачи­нателів колгоспного руху в районі. Читать далее »

1934

смт. Обухів. Парк культури. Парк закладено у 1934 році з іні­ціативи і за активною участю комсомольців Обухова Парк став улюбленим місцем відпочинку молоді і всіх трудящих.

1934

смт.    Ржищів.    Кагарлицький    район.    Середня    школа № 1. У 1934 році до школи вступив один з майбутніх керівників під­пільної комсомольської організації «Молода гвардія» в Краснодоні — Олег Кошовий. Читать далее »

1935

м. Бориспіль. Районний парк культури та відпочинку. Його за­кладено навесні 1935 року комсомольцями та молоддю. Поруч з парком споруджено стадіон на 5 тисяч місць. Весь комплекс разом з двоповерховим Будинком колективіста у передвоєнні роки став центром культурного життя Борисполя.

1936

с. Городище-Пустоварівське. Володарський район. 1936 року комсомольці і молодь села, підхопивши почин п’ятисотенниць М. Демченко і М. Гнатенко, стали вирощувати по 300—400 центне­рів цукрових буряків з гектара. Читать далее »