1941

м. Запоріжжя. Вулиця М. В. Андросова. М. В. Андросов наро­дився 1926 року, перед війною працював у Запорізькому обкомі ЛКСМУ. Під час війни він став заступником комісара по комсо­мольській роботі Першого Українського партизанського з’єднання С. А. Ковпака. Після війни М. В. Андросов до останніх днів жит­тя був секретарем обласного комітету ЛКСМУ.

1941

м. Мелітополь. Вулиця Миколи Малюги. Цю вулицю названо ім’ям Героя Радянською Союзу Миколи Малюги. З перших днів війни   юнак   став   у   ряди   захисників   Вітчизни.   Читать далее »

1942

смт. Балабине. Запорізький район. Середня школа. У жовтні 1942 року під час німецько-фашистської окупації в селі з ініціативи 16-річної комсомолки Майї Самсики була створена підпільна юнаць­ка група «За Радянську Україну». До її складу ввійшли: учні балабинської школи І. Швець, В. Говорун та інші. Читать далее »

1942

с. Велика Знам’янка. Кам’янсько-Дніпровський район. У травні 1942 року в село прибув комсомолець Н. Тараскін, закинутий у тил ворога для підпільної роботи. Він створив підпільну молодіжну організацію, яка мала назву «Добровільна організація патріотів» (ДОП). Читать далее »

1942

м. Запоріжжя. Паровозоремонтний завод. У червні 1942 року на паровозоремонтному заводі колишні працівники ЦК ЛКСМУ Левко Ачкасов (під ім’ям Леоніда Карпенка) і Борис Миронов (під ім’ям Бориса Михальчука) створили підпільно-диверсійну групу. Читать далее »

1942

с. Різдвянка. Новомиколаївський район. У центрі села встанов­лено бронзовий бюст Героя Радянського Союзу, уродженця села, льотчика  І.  А.  Манойла,  який  героїчно  загинув  під Сталінградом.

1943

м.  Бердянськ.   Братська могила моряків-десантників. Тут поховано моряків-десантників,  комуністів  і  комсомольців,  які загинули смер­тю героїв  у боротьбі  з німецько-фашистськими   загарбниками    під час визвольних боїв за Бердянськ у 1943 році. На могилі встановлено обеліск.

1943

с. Водяне. Кам’янсько-Дніпровський район. Восени 1943 року, незадовго до визволення села, фашисти схопили близько 10 юна­ків і дівчат, які відмовилися працювати на будівництві моста через Дніпро, і розстріляли їх на  місці будови як партизанів. Читать далее »

1943

с. Гнаровське. Вільнянський район. У жовтні 1943 року в бою за село Вербове (нині Гнаровське) героїчно загинула санінструктор, комсомолка з Ленінградської області Валерія Гнаровська. Читать далее »

1943

с. Мордвинівка. Мелітопольський район. У вересні 1943 року під час форсування річки Молочної поблизу села відзначилася ком­сомолка Марія Батракова — комсорг батальйону. В тяжкий момент бою вона замінила вибулого з строю командира і підняла бійців у протитанкову атаку.  Читать далее »

1944

м. Василівна. РК ЛКСМУ. Комсомольці і молодь Василівського та Якимівського районів стали ініціаторами патріотичного руху за найшвидше відродження Дніпрогесу. Вони звернулися із закликом до юнаків і дівчат області відпрацювати кожному по 8 денних норм на відбудові ГЕС і самі показали приклад. Читать далее »

1945

м. Запоріжжя. Школа № 59 імені Героя Радянського Союзу В. Кияшка. Вихованець школи комсомолець, артилерист, старший сержант, В. І. Кияшко під час запеклого бою на підступах до Берліна був смертельно поранений у голову, але продовжував до останнього бити ворога. Читать далее »

1945

м. Мелітополь. Залізнична станція. Колишній робітник залізнич­ної станції молодший лейтенант О. І.  Перепелиця удостоєний зван­ня Героя Радянського Союзу за те, що в повітряному бою з фа­шистами повторив подвиг капітана М. Ф. Гастелло. Читать далее »

1945

с. Новгородківка. Мелітопольський район. Взимку 1945 року в Новгородківській МТС з ініціативи комсомольської організації ство­рено комсомольсько-молодіжну бригаду дівчат-трактористок на чолі з Лідою Литовченко Бригада завоювала першість по Радянському Союзу, виробивши за рік кожним трактором по 1968 гектарів оранки.