1917

м. Мелітополь. Вулиця Пасова. Вулицю названо на честь робітника-взуттьовика — ініціатора створення молодіжної організації Мелітополя. В квітні 1917 року на мітингу молоді, який відбувся в міському саду, він виступив з доповіддю «Про завдання молоді в революції». Згодом у місті була заснована організація під назвою «Спілка молоді», яка об’єднала 25 юнаків і дівчат.

1918

смт. Якимівка. Пам’ятник полтавським робітникам-залізничникам. Ремонтно-технічний загін, сформований комуністами і комсо­мольцями Полтавського паровозоремонтного заводу, був надісланий для допомоги Червоній Армії в ремонті колій. 15 квітня 1918 року загін вступив у бій з білогвардійськими частинами, які з’явилися в районі селища. Із 180 робітників майже всі загинули. Врятува­лося лише 6 чоловік.

Про цю подію нагадує пам’ятник, встановлений поблизу сели­ща на могилі загиблих.

1919

смт. Андріївна.  Бердянський  район.  Братська  могила  матросів. Тут  поховано 40 юнаків-матросів,  які загинули в бою проти біло­гвардійців у 1919 році.

1919

м. Запоріжжя. Кінотеатр імені Леніна. У січні 1919 року в На­родному домі (нині кінотеатр імені Леніна) відбувся мітинг молоді, на якому засновано Соціалістичну спілку робітничої молоді Олександрівська (Запоріжжя). До спілки вступило близько 80 молодих робітників. Наприкінці березня — початку квітня відбулася перша конференція міської комсомольської організації.

1919

м. Запоріжжя. Приміщення будинку обласного суду. У квітні 1919 року тут відбулася перша конференція Соціалістичної спілки робітничої молоді міста. Конференція прийняла назву Комуністич­ної спілки робітничої молоді. Було обрано міський комітет спілки. Конференція приєдналася до рішень І з’їзду РКСМ.

1919

м. Запоріжжя. Площа Свободи. У братській могилі серед ін­ших героїв, що загинули в боротьбі за Радянську владу, похований студент Осіт, один з організаторів комсомолу Запоріжжя. Він за­тнув 15 травня 1919 року в селі Грушівці Нікопольського повіту в  бою з білобандитами.

1919

м. Запоріжжя. Клуб паровозоремонтного заводу імені В. Дроб’язка. Клуб заводу названо ім’ям Василя Дроб’язка, робітника Катерининських залізничних майстерень, члена міського комітету комсомолу. Він загинув у серпні 1919 року в бою з білогвардійцями під  Ворожбою. Його  ім’ям  названо  одну  з   вулиць  міста   і  парк.

1920

м. Бердянськ. Вулиця Червона. 12 грудня 1920 року на цій ву-лиці в нерівному бою з махновцями смертю героїв поліг загін комсомольців на чолі з членом повітового комітету комсомолу Островським  (Аркадьєвим).

1920

м. Оріхів. Пам’ятник курсантам. У місті встановлено пам’ятник па честь червоних курсантів Москви, Петрограда, Орла та Твері. Вони загинули в липні 1920 року в боротьбі проти Врангеля.

1921

смт. Куйбишеве. Райком ЛКСМУ. У квітні 1921 року оформився сільський комсомольський осередок, його члени брали участь у бо­ротьбі з бандитизмом. У боях з бандитами загинули комсомольці І’. Гиренко, С. Титаренко, А. Шишов. Читать далее »

1921

с. Преслав. Приморський район. Комсомольський осередок ви­ник на початку 1921 року. Разом з комуністами комсомольці роз’­яснювали суть продовольчого податку, вели боротьбу з куркулями, залучали до громадської діяльності жінок, створили комсомольсько-молодіжний клуб. 1923 року Преславська комсомольська організа­ція була визнана кращою в районі. Читать далее »

1921

с. Юрківка. Оріхівський район. У 1921 році бідняцька молодь села  створила  колективне  господарство  на   17  десятинах   землі    і повела широку агітацію за колективне господарювання. Молодь за­лучила до комуни близько 100 бідняків. Читать далее »

1922

с. Дмитрівка. Приазовський район. Тут 1922 року народився двічі Герой Радянського Союзу Василь Степанович Петров. Сімнадцятирічним юнаком він стає курсантом артилерійського училища. Читать далее »

1927

м. Запоріжжя. Дніпрогес імені Леніна. Будівництво Дніпров­ської гідроелектростанції розпочалося у 1927 році за рішенням Радянського уряду в районі Кічкаса поблизу дніпровських порогів. У день 10-річчя Великого Жовтня закладено фундамент майбутньої ГЕС, а в основу греблі замуровано бронзову пам’ятну дошку. Читать далее »

1927

м. Мелітополь. Центральний міський парк. Цей парк був за­кладений комсомольцями 1927 року. Тут споруджено стадіон, літній кінотеатр,   бібліотеку   з  читальним   залом,   дитячу   залізницю.

1930

м. Запоріжжя. Завод «Запоріжсталь». Це одна з перших ком­сомольських будов першої п’ятирічки. На будівництво велетня соціалістичної індустрії, яке розпочалося в 1930 році, за путів­ками ЦК ЛКСМУ прибуло понад 3 тисячі комсомольців-добровольців. Читать далее »

1932

смт. Кирилівка. Якимівський район. Колгосп «Україна». З 1932 ро­ку колгосп «Україна» почав вирощувати бавовник. І вже 1935 року ланкова комсомолка Ф. П. Жеребець з дівчатами своєї ланки ви­ростила по 11,2 центнера бавовни, що становило найвищий на той час урожай в області. Читать далее »

1933

с. Софіївка. Запорізький район. 29 вересня 1933 року комсо­мольці і молодь Софіївської МТС через газету «Комсомольская правда» звернулися до всіх комсомольців і молодих колгоспників країни із закликом розпочати агротехнічне навчання, Читать далее »

1933

с. Чубарівка. Пологівський район. У липні 1933 року в селі було створено МТС, при якій працювали курси трактористів. На курсах навчалося 56 курсантів з числа місцевої сільської молоді, в тому числі 28 дівчат. Заслужену славу здобули члени першої жіночої тракторної бригади колгоспу імені Будьонного О. Сарана, З. Бугаєнко, К. Гаврис і М. Дерев’янко.

1935

с. Матвіївна. Вільнянський район. Молодь села першою відгук­нулася на стахаиовський рух. Ланкова М. Скорина, снопов’язальниця К. Пархоменко та інші дівчата включились у змагання під гаслом «Щодня — тисячі снопів!» і з честю виконували це зобов’яння.

Під час недільників з ініціативи комуністів і комсомольців у селі було посаджено великий парк (18 гектарів).

1936

смт.   Нововасилівка.   Приазовський    район.    Будинок    піонерів.

З 1936 року в Нововасилівці працювала дитяча технічна станція. Протягом 1939/1940 навчального року станція підготувала 20 юних натуралістів, які стали учасниками ВСГВ Учениця 8-го класу Л. Пеліпас була занесена в Книгу пошани виставки.

1938

с. Осипенко. Бердянський район. 2 листопада 1938 року відомій радянській льотчиці, вихованці комсомолу Поліні Денисівні Осипен­ко, яка народилася в селі Новоспаському (нині село Осипенко), за здійснення безпосадочного дальнього перельоту за маршрутом Москва — Далекий Схід, встановлення жіночого міжнародного ре­корду дальності польоту по прямій і за виявлені при цьому муж­ність і витримку було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Читать далее »