1946

м. Виноградів. Швейна фабрика. Серед кращих виробничників підприємства багато комсомольців і молоді. В 1946 році, після за­кінчення школи ФЗН, прийшли на фабрику рядовими робітниками І. Ком’ятів, Ф. Галій, М. Челеняк та інші. Читать далее »

1947

с. Великі Лучки. Мукачівський район. У березні 1947 року з іні­ціативи комсомольської організації в селі створено колгосп — один з перших на Закарпатті. Читать далее »

1947

с. Вишкове. Хустський район. За ініціативою комуністів при ак­тиній участі комсомольців тут створено колгосп. Комсомольсько-молодіжні ланки колгоспу вже в 1947 році виростили високі врожаї зернових культур. Читать далее »

1948

с. Клинове. Виноградівський район. Комсомольці села в 1948 ро­пі створили ініціативну групу по організації колгоспу. Першими в колгосп вступили комсомольці і 5 чоловік позаспілкової мо­лоді. Вони виступили ініціаторами меліорації і добилися осушення 30 гектарів заболочених земель. Читать далее »

1948

смт. Кобилецька Поляна. Рахівський район. Ливарний завод «Інтернаціонал». На 1 жовтня 1948 року 43 робітники заводу до­строково виконали п’ятирічний план. Комсомолець Й. Шімон за цей час виконав 7 річних норм, А. Задранський — 10.

1948

м. Мукачеве. Виноградарський радгосп. Молодіжна ланка М. Ру­синко в 1948 році зібрала по 94 центнери винограду з гектара. За вирощування високого врожаю ланковій М. М. Русинко при­своєно звання Героя Соціалістичної Праці.

1948

м. Мукачеве. Колгосп імені Димитрова. Комсомольсько-молодіжна ланка, яку очолювала комсомолка Гафійка Зварич, у 1948 році виростила рекордний урожай картоплі — 538 центнерів з гектара. Г.   Зварич  присвоєно  звання   Героя   Соціалістичної   Праці.

1955

с. Калини. Тячівський район. У 1955 році в роковини Велико­го Жовтня дала струм Калинівська шкільна електростанція, яку збудували самі школярі. Генератор подарували комсомольці мос­ковського заводу «Динамо».

1956

Теребле-Ріцька ГЕС. Хустський район. Цього року стала до ла­ду діючих найбільша у той час на Закарпатті Теребле-Ріцька ГЕС. Її будівництво було республіканською ударною комсомольською будовою. Трудящі Закарпаття назвали будівництво ГЕС будовою дружби — тут працювали посланці багатьох братніх народів СРСР.

1957

м. Тячів. Райком ЛКСМУ. За успішну роботу в галузі садів­ництва комсомольській організації в 1957 році присуджено першість у республіканському змаганні та перехідний Червоний прапор і Гра­моту ЦК ЛКСМУ. Вона вписана в Книгу пошани республікан­ської комсомольської організації.

1958

с. Руське Поле. Тячівський район. Вихованка комсомолу, пе­редова доярка колгоспу імені В. І. Леніна Марія Алєчко в 1958 ро­ці однією з перших серед тваринників Закарпаття удостоєна висо­кого звання Героя Соціалістичної Праці.

1961

м. Мукачеве. Електровозне депо. Колектив депо, у складі якого багато комсомольців і молоді, в числі перших на Львівській заліз­ниці в 1961 році здобув звання підприємства комуністичної праці. Читать далее »

1967

м. Мукачеве. Стадіон «Спартак». На честь 50-річчя Великого Жовтня силами комсомольців і молоді міста завершено споруджен­ня  стадіону  «Спартак»,  на   площі   10  гектарів   насаджено лісопарк.

1968

м. Мукачеве. Завод «Мукачевприлад». У 1968 році комсомоль­ці і молодь заводу виступили ініціаторами трудової «Естафе­ти  спадкоємців  Ілліча».  Молоді  приладобудівники  успішно досягли намічених рубежів — виготовили понад план виробів на 42 тисячі карбованців, 98,5 процента продукції було здано з першого пред’яв­лення. Читать далее »

1970

с. Березове. Хустський район. Дендрарій, закладений в ознаме­нування 100-річчя з дня народження В. І. Леніна при активній участі комсомольців та юннатів школи, став гордістю села. Більше як на півторагектарній ділянці росте близько двох тисяч дерев і чагарників. На честь 30-річчя визволення села від фашистських загарбників посаджено Алею Героїв.

1972

смт. Іршава. Райком ЛКСМУ. У 1972 році райком схвалив іні­ціативу комсомольців Ільницького дослідного заводу «В кожний піонерський загін — вожатого-виробничника!». Читать далее »

1974

м. Ужгород. Швейна фабрика. Серед новаторів підприємства багато комсомольців. Одним з кращих на фабриці є комсомоль­сько-молодіжний колектив цеху № 1, який очолює Едіта Шенбергер. Читать далее »

1975

смт. Усть-Чорна. Тячівський район. Лісокомбінат. В 1975 році, змагаючись за гідну зустріч 30-річчя Перемоги, на комбінаті самовіддано працювали 11 комсомольсько-молодіжних бригад. Серед кращих виробничників був член комітету комсомолу лісокомбінату лісничий Гельмунд Цаупер. Очолене ним лісництво першим у лісо­господарстві виконало річне завдання.

Переможцем соціалістичного змагання неодноразово виходила комсомольсько-молодіжна  бригада,  яку очолює  Франц Горбас.

1978

м. Ужгород. Будівельне управління «Житлобуд». Муляр управ­ління Вероніка Федорів — делегат XVIII з’їзду ВЛКСМ. Її працю відзначено медаллю «За трудову доблесть», знаками «Переможець соціалістичного змагання» та «Молодий гвардієць п’ятирічки». Вона обрана також депутатом Ужгородської міської Ради народних де­путатів. У 1977 році Вероніка стала чемпіонкою республіки на кон­курсі професійної майстерності.