1944

с. Люта. Великоберезнянський район. Трудяща молодь села Орала  участь у  боротьбі з фашистськими  загарбниками.

Коли на полонині Рівній у 1944 році висадився партизанський іссант під командуванням О. В. Тканка, з ним був встановлений тісний зв’язок. 27 жителів села, переважно молодь, одразу ж вступили до партизанського загону. Читать далее »

1918

м. Ужгород. Обком комсомолу. Під впливом Великої Жовтне­вої соціалістичної революції посилилась революційна боротьба тру­дящих Закарпаття за соціальне і національне визволення, за возз’єд­нання з Радянською Україною. Читать далее »

1919

м. Чоп.  Ужгородський район. У квітні  1919 року відбулися за­пеклі бої за місто. Їх вела Закарпатська червона дивізія.  Під час соціалістичної революції в Угорщині дивізія входила до складу Угорської Червоної Армії. Читать далее »

1919

м. Чоп. Ужгородський район. Міст Дружби Чоп — Загонь. У квітні 1919 року недалеко від місця, де нині стоїть міст Дружби, поховано Петра Деяка.

Молодь Чопа, яку він очолював, у 1919 році взялася за зброю і влилася в лави Угорської Червоної Армії. На п’ятий день боїв, коли інтервенти вшосте почали наступ, щоб оволодіти Чопом, Петро підняв бійців у контратаку, але ворожа куля обірвала життя юнака.

1921

с. Арданове. Іршавський район. У червні 1921 року молодь села  брала   активну  участь  у   повстанні  проти   поміщиків.

Комсомольці виступали активними прихильниками колективіза­ції. Разом з комуністами в грудні 1948 року заснували колгосп імені К. Маркса.

1921

смт. Солотвина. Тячівський район. Приміщення колишнього Ро­бітничого будинку. 4 вересня 1921 року понад 300 юнаків і дівчат Солотвини зібралися на подвір’ї Робітничого будинку і вийшли на демонстрацію, присвячену Міжнародному дню молоді. Лунали за­клики «Геть війну!», «Хай живе наш вождь Ленін!», «Хай живе Ра­дянська Росія!», Читать далее »

1924

смт.   Ясіня.   Рахівський   район.   Пам’ятник    Олексі    Борканюку. В 1924   році   до   комсомолу   вступив   Олекса   Борканюк,   видатний керівник революційного руху на Закарпатті.

Народився Олекса у селі Ясіні в 1901 році. В 1926—1929 роках навчався в Комуністичному університеті імені Артема в Харко­ві.   На  Закарпаття  О.  Борканюк   повернувся  у   вересні   1929  року, працював першим секретарем крайкому комсомолу, а з 1934 ро­ку— першим секретарем Закарпатського крайкому Комуністичної партії.

В роки другої світової війни він очолював боротьбу проти фа­шистських окупантів на Закарпатті. В березні 1942 року Борканюка арештували фашисти, його катували, але ворогам не вдалося зло­мити волю мужнього комуніста. У своєму передсмертному листі О. Борканюк писав: «Прожив я 41 рік. З цього присвятив 20 років справі бідного народу. Все життя був чесним, відданим, невтомним борцем без особистої користі. Ніколи не кривив душею. І таким умираю, бо знаю, що наше діло справедливе і перемога буде нашою».

З жовтня 1942 року фашисти закатували Олексу Борканюка. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 травня 1965 року на­родному герою Закарпаття О. О. Борканюку присвоєно звання Ге­роя Радянського Союзу. В бібліотеці селища є музей-кімната, при­свячена герою.

1925

с. Вільхівка. Іршавський район. У 1925 році в селі створено комсомольську організацію. Разом з комуністами комсомольці про­водили серед трудящих села агітаційно-пропагандистську роботу, мобілізуючи їх на боротьбу проти соціального і національного гноб­лення, за возз’єднання Закарпаття з Радянською Україною.

1925

м. Ужгород. Парк імені О. М. Горького. 31 травня 1925 року в міському парку відбувся п’ятитисячний мітинг трудящої молоді Ужгорода та інших міст Закарпаття. Мітинг був присвячений пере­дачі комсомольцям Закарпатської України червоного прапора від Московської організації комсомолу. Читать далее »

1926

с. Білки. Іршавський район. Під керівництвом комуністів ком­сомольці і трудяща молодь села брали  активну участь у револю­ційних виступах проти соціального і національного гніту, за возз’єд­нання Закарпаття з Радянською Україною. Читать далее »

1928

с. Порошкове. Перечинський район. Створена в 1928 році ко­муністами сільська комсомольська організація (перший її секретар Василь Касинець)  активно допомагала організовувати трудящих на революційну боротьбу, виступала за возз’єднання Закарпаття з Ра­дянською Україною. Читать далее »

1930

с. Великі Ком’яти. Виноградівський район. У 1930 році комсомольці-підпільники створили в селі нелегальну комсомольську ор­ганізацію. Комсомольці брали активну участь у революційних ви­ступах трудящих, зокрема у великому поході голодуючих (1930 p.), учасниками якого було 350 селян.

1931

с. Тур’я Пасіка. Перечинський район. Створена в 1931 році сіль­ська комсомольська організація надавала велику допомогу комуні­стам у проведенні революційної роботи серед молоді і всіх тру­дящих села. Комсомольці брали, зокрема, активну участь у голод­них походах селян в 30-ті роки.

1932

с. Грушеве. Тячівський район. Під час страйку солекопів і се­лянських виступів 1932 року комсомольці села, очолювані Василем Половкою, придбали червоний шовк, дівчата вишили на ньому зо­лотом  серп  і  молот  та  лозунг  «Пролетарі   всіх   країн,  єднайтеся!». Читать далее »

1935

смт. Богдан. Рахівський район. 10—11 березня 1935 року тут відбулася демонстрація трьох тисяч лісорубів та їхніх сімей. Жан­дарми і прикордонна варта відкрили вогонь, поранили 20 демон­странтів,   багатьох   заарештували.   Демонстрацією,    в    якій    бралиучасть комсомольці і молодь, керував крайовий комітет комуністич­ної організації Закарпаття та секретар червоних профспілок За­карпаття Іван Туряниця.