1917

м. Донецьк. Міськком ЛКСМУ. Революційні юнацькі організа­ції в Донбасі виникли після повалення самодержавства.

У колишній Юзівці (нині Донецьк) за участю більшовиків у 1917 році створено Соціалістичну спілку робітничої молоді — ІІІ Ін­тернаціонал. Читать далее »

1917

Залізнична станція Микитівка. Микитівська райрада міста Горлівки. Спілка соціалістичної робітничої молоді на станції виникла в 1917 році. Вона вирішила встановити зв’язок з ЦК РСДРП (б). У віцповідь на звернення спілки про допомогу 3 січня 1918 року Секретаріат ЦК доручив Петроградській соціалістичній спілці ро­бітничої молоді допомогти молоді Микитівни налагодити ро­боту.

1918

м. Донецьк. Шахта «Смолянка». Під час австро-німецької оку­пації під керівництвом більшовиків тут діяла підпільна юнацька організація «Восход юной зари». Її керівниками були І6-річні хлоп­ці: О Шерудило, І. Бакалов, І. Похолюк та Ф. Демченко. Незва­жаючи па репресії окупантів, організація провадила диверсійну ро­боту,   розповсюджувала   більшовицьку  літературу,   листівки.

1920

м. Горлівка. Міськком ЛКСМУ. 21 березня 1920 року відбулися перші загальноміські комсомольські збори. Першим секретарем Горлівського осередку комсомолу був обраний Григорій Глушко. Восени 1920 року Горлівська організація налічувала 80 членів. Районний комітет обрано на першій районній конференції комсомо­лу, яка відбулася наприкінці року.

1920

м. Жданов. Міськком ЛКСМУ. Для боротьби з контрреволюці­єю в 1920 році робітнича молодь міста вступила в загін на чолі з комсомольцем К. Апатовим. За рішенням II губернського з’їзду ком­сомолу Донбасу цей загін і далі поповнювався за рахунок доне­цьких комсомольців і незабаром налічував тисячу чоловік. Читать далее »

1920

м. Макіївка. Аптека № 3. Після закінчення громадянської вій­ни за ініціативою П. Грекова, О. Нагульного, Т. Силіної, П. Шишкіна в місті було відновлено комсомольську організацію.

В 1920 році в приміщенні аптеки № 3 проходила перереєстра­ція комсомольців, які повернулися з фронту.

1920

м. Макіївка. Будинок політичної освіти. Тут у 1920 році містив­ся комсомольський клуб. Систематично читалися лекції, доповіді, провадилися бесіди, які збирали юнаків і дівчат міста. Комсомоль­ці і молодь брали активну участь у роботі гуртків художньої само­діяльності, виступали перед шахтарями та їх сім’ями.

1920

м. Макіївка. Металургійний завод імені Кірова. На заводі ком­сомольський осередок створено в 1920 році. В 1923 році комсомоль­ська організація заводу була найбільшою в місті і налічувала 1093 члени. Читать далее »

1921

м. Артемівськ. Середня школа № 1. На будинку школи вста­новлено меморіальну дошку, з якої дізнаємось, що в цій школі в 1921 — 1924 роках навчався відомий радянський письменник Борис Леонтійович Горбатов.

1921

м. Дружківка. Пам’ятник комсомольцям-продзагонівцям.   Тут поховано одинадцять комсомольців, які загинули в боротьбі з бан­дитами в березні 1921 року.

1921

с. Новобешеве. Старобешівський район. У лютому 1921 року в жорстокій сутичці з бандитами і куркулями героїчно загинули чонівці-продармійці секретар комсомольського осередку шахти «Смо­лянка» Іван Баранников і член бюро комсомольського осередку Юзівського металургійного заводу Петро Ревякін.

1922

м. Горлівка. Шахта «Кочегарка». 20-річним юнаком на цій шах­ті почаг свій трудовий шлях Микита Ізотоз.

У травні 1932 року він виконав за одну зміну 10 норм, пере­кривши всі відомі до того часу технічні показники. В наступні ро­ки знатний шахтар країни комуніст М. Ізотов навчив передових прийомів праці сотні молодих шахтарів. Читать далее »

1922

м. Донецьк. Шахта 2-7 «Лідіївка». На відбудову шахти в 1922 році добровільно приїхало працювати 34 іноземних молодих гірни­ки— американці, італійці, хорвати, литовці та представники інших національностей. Члени молодіжної бригади імені Джона Ріда до­помагали першій в світі державі робітників і селян подолати роз­руху. Читать далее »

1922

м. Єнакієве. Металургійний завод. Тут у 1922 році проведено кілька комсомольсько-молодіжних суботників, під час яких очищено територію заводу, зібрано багато металолому. Читать далее »

1922

с. Покровське. Артемівський район. Комсомольці осередку, що виник у 1922 році, брали активну участь у проведенні соціалістич­них перетворень на селі, були активними культармійцями. За їхньою участю в Покровському створено 2 школи лікнепу, в яких навча­лося 60 чоловік. Читать далее »

1923

м. Артемівськ. В 1923 році в місті Артемівську (Бахмуті) ство­рюється організація пролетарських письменників «Забой» — за на­звою журналу, який виходив при редакції газети «Всероссийская кочегарка». Журнал згуртував навколо себе здібну молодь. Читать далее »

1923

м. Жданов. Металургійний завод імені Ілліча. За активною участю комсомольців і молоді в 1923 році завод був частково від­будований  і  почав  випускати  труби   для    нафтової   промисловості. Читать далее »

1924

с. Максимільянівка. Мар’їнський район. У січні 1924 року в селі створено комсомольську організацію, яку очолив Ф. Ю. Безпечний. Першими  комсомольцями стали діти  бідняків,  червоних  партизанів. Читать далее »

1926

м. Донецьк. Донецький металургійний завод імені  В.  І. Леніна. У 1926 році з ініціативи комсомолу на заводі систематично прова­дились конкурси, зустрічі з новаторами виробництва, наради моло­дих робітників по професіях, технічні конференції, лекції і бесіди з економіки виробництва. Читать далее »

1927

м. Жданов. Середня школа № 3 імені Героя Радянського Сою­зу А. Губенка. Школа носить ім’я свого вихованця. В 1927 році він за комсомольською путівкою пішов в авіацію і став військовим льотчиком. У 1937 році в числі добровольців капітан А. Губенко допомагав народові Китаю у визвольній боротьбі. Читать далее »

1927

м. Слов’янськ. Погруддя двічі Героя Радянського Союзу М. Се­мейка. З ініціативи комсомольців у 1927 році в Слов’янську створе­но перший на Україні гурток повітроплавання, а згодом і клуб із секціями авіамоторною, планерною, авіамодельною і повітроплавною. Читать далее »

1927

смт. Старобешеве. Музей Паші Ангеліної. В Старобешевому у 1927 році у місцевому товаристві спільного обробітку землі (ТСОЗ) почала свій трудовий шлях 15-річна Паша Ангеліна. Вступивши до лав Ленінського комсомолу, вона у 1930 році закінчила курси трак­тористів. Читать далее »

1929

м. Донецьк. Школа № 6. Піонерська дружина школи навічно занесла у свій список ім’я одного з перших піонерів міста Віті Гуріна. Вступивши у піонери, він разом зі своїми друзями допомагав дорослим будувати радянський Донбас. У травні 1929 року, коли Вітя повертався з клубу додому, вороги вбили його.

1929

м. Макіївка. Шахта «Щеглівка». Комсомольська організація шахти очолила рух молоді за перехід з поверхні на підземні ро­боти, впровадження механізації і підвишення вуглевидобутку. Вже в грудні 1929 року з тисячі комсомольців на підземних роботах працювало 700 чоловік. Читать далее »

1929

м. Слов’янськ. Залізничне депо. Тут у 1929 році, після закінчен­ня школи ФЗН, почав трудове життя комсомолець Петро Кривонос. Уже в 1930 році паровозна бригада, в складі якої працював Криво­нос, під керівництвом машиніста-орденоносця Рубана завоювала першість у всесоюзному конкурсі. Читать далее »

1930

м. Димитров. Красноармійський район. Шахта № 5-6 імені Ди­митрова. За путівкою ЦК ЛКСМУ в 1930 році на шахту прибув сільський комсомолець Гнат Жуков. З допомогою досвідчених шахтарів хлопець успішно склав громадсько-технічний екзамен. Працюючи машиністом врубової машини, оволодів методом безпе­рервного видобутку вугілля. Читать далее »

1930

м. Жданов. Металургійний завод «Азовсталь». У 1930 році ком­сомольська організація міста взяла шефство над будівництвом за­воду і направила сюди тисячу комсомольців. Будівельний майдан­чик, де в 1930—1933 роках споруджувалися домни, було оголошено комсомольською дільницею. Читать далее »

1930

м. Зугрес. Хариизька міська  Рада. Зуївська електростанція. На початку квітня 1930 року на залізничній станції Харцизьк зупинився ешелон товарних теплушок. З нього вийшли юнаки і дівчата, які несли червоні прапори і плакати з написами: «Дайош Зуївку!», «Виграємо битву за вугілля!», «Геть віковічну відсталість країни!».  Читать далее »

1930

с. Клинове. Артемівський район. Місцевий колгосп, створений у 1930 році, носить ім’я секретаря сільського комсомольського осеред­ку  І. Козаченка. Читать далее »

1933

м. Донецьк. Аероклуб. Аероклуб, якому присвоєно ім’я відомого льотчика С. Леваневського, створено в 1933 році.

Випускникові клубу льотчику Чистякову за хоробрість і геро­їзм, виявлені в боях з білофіннами, присвоєно звання Героя Ра­дянського Союзу. Читать далее »

1935

м. Донецьк. Обком ЛКСМУ. 20 квітня 1935 року на відзначен­ня 15-річчя з дня створення Донецької комсомольської організації (16 квітня 1920 року) та її заслуг у соціалістичному будівництві, особливо в справі опанування технікою, ЦВК СРСР нагородив її орденом Леніна.

1935

смт. Пантелеймонівка. Ясинуватський район. Динасовий завод імені К. Маркса. З Пантелеймонівки в Москву в 1935 році вийшли в похід у протигазах двадцять юнаків і дівчат — робітників дина­сового заводу. За мужність і витривалість, виявлені в поході, їх нагороджено орденами «Знак Пошани». Читать далее »

1937

м. Донецьк. Парк культури і відпочинку. 6 жовтня 1937 року об 11-й годині ранку тут відкрився Вседонецький зліт стахановців та ударників вугільної промисловості. Делегатами зльоту було по­над 14 тисяч чоловік, здебільшого молодь. Читать далее »

1937

м. Сніжне. Шахта № 18. Напередодні 20-річчя Великої Жовт­невої соціалістичної революції знатний шахтар Донбасу, кращий машиніст врубової машини шахти, депутат Верховної Ради УРСР комсомолець М. Кретов виступив ініціатором змагання машиністів врубових машин. Читать далее »

1938

м. Горлівка. Шахта імені Калініна. 20 червня 1938 року комсо­мольська організація шахти одержала перехідний  Червоний прапор обкому ЛКСМУ. Її занесено на Дошку пошани імені 20-річча ВЛКСМ. Читать далее »

1938

м. Донецьк. Шахта № 17-17-біс (Рутченкове). У жовтні 1938 ро­ку на шахті проведено день оборони. В цей день шахтарі вивчали кулемет, бойову гвинтівку. Відбулися бесіди з міжнародного становища. Читать далее »

1938

м.  Курахове.  Мар’їнський  район.  Курахівська   ДРЕС.  На   цій ударній будові довоєнних п’ятирічок відзначились сотні комсомоль­ців. У 1938 році комсомольська організація налічувала 125 членів. Читать далее »

1938

м. Макіївка. Шахта імені Орджонікідзе. 155 комсомольців і 320 молодих шахтарів стали на стахановську вахту імені 20-річчя ВЛКСМ. 32 комсомольці протягом липня завоювали звання май­стрів соціалістичної праці. Читать далее »

1932

м. Волноваха. Залізничний вузол. 1932—1934 року під час ре­конструкції залізничного вузла загони комсомольської «легкої ка­валерії» були активними помічниками партосередку у боротьбі за виконання взятих зобов’язань та розгортання руху ударних бригад. Читать далее »

1938

м. Сніжне Шахта № 10-біс. Бригадир наваловідбійників ком­сомолець Микола Скорик у 1938 році виступив ініціатором передачі досвіду передовиків виробництва відстаючим. Він навчив стахановських методів праці 30 молодих шахтарів. Читать далее »