1940

м. Кривий Ріг. Шахта імені Ілліча. Молодий бурильник шахти, вихованець комсомолу, комуніст Олексій Семиволос став ініціато­ром застосування нового методу швидкісного багатовибійного сверд­ління. Він   і   його   послідовники   за   зміну   давали   по   10—12   норм. Читать далее »

1940

м. Кривий Ріг. Шахта імені Комінтерну. 3 серпня 1940 року бригадир другої дільниці шахти, комсомолець, делегат XII з’їзду ЛКСМУ знатний бурильник Волков, наслідуючи почин О. Семиво­лоса  вперше обрубав 14 забоїв, дав 16 погонних метрів руди і вико­нав вироббниче завдання на 1200 процентів. Читать далее »

1940

смт.  Софіївка.  Вулиця  Героя  Радянського   Союзу Д. А. Зайця. 20-річний юнак Д. Заєць у боях з білофіннами проявив велику муж­ність і відвагу, за що був удостоєний Золотої Зірки Героя.

1941

м. Дніпропетровськ.  Вулиця  імені  Андрія  Чиркова.  Цю  вулицю названо ім’ям уродженця Дніпропетровська Андрія Чиркова  (1917— 1958 рр. ).  У  1941  році він збив перший фашистський літак над Ленінградом.  Трудящі   міста   Леніна   назвали   його   своїм   почесним громадянином.

1941

м. Дніпропетровськ.  Пам’ятник героям-льотчикам.  У    серпні 1941   року над містом в районі парку імені Леніна здійснив подвиг комсомольський   екіпаж   бомбардувальника   Івана   Вдовенка. Читать далее »

1941

м. Дніпропетровськ. Музей «Комсомольська слава». В Амур-Нижньодніпровському районі міста під керівництвом підпільного міськкому КП(б)У з серпня 1941 року по грудень 1942 року працю­вала антифашистська комсомольсько-молодіжна організація, до скла­ду якої входило близько 50 чоловік. Читать далее »

1941

м. Дніпропетровськ. Пам’ятник кайдацьким комсомольцям-підпільникам. У грудні 1941 року на робітничій околиці Дніпропетров­ська, в районі Нових Кайдаків, виникла підпільна комсомольсько-молодіжна організація. 6 грудня 1941 року на Першій Кайдацькій вулиці в будинку № 5, Читать далее »

1941

м. Дніпропетровськ. Сквер імені Галі Андрусенко. Сквер назва­но ім’ям комсомолки-підпільниці, члена підпільної комсомольської організації, яка діяла в Амур-Нижньодніпровському районі міста. Галі було 17 років, коли місто окупували фашисти. Читать далее »

1941

м. Дніпропетровськ. Школа № 46. Комсорг школи Євген Пиро­гов та його товариші в окупованому місті (1941—1943 роки) писа­ли  і  розклеювали листівки.  Про  це дізнався  секретар  підпільного міськкому партії, вихованець комсомолу Г. Савченко і залучив юнаків до підпільної боротьби. Читать далее »

1941

м. Нікополь. Вулиця імені Героя Радянського Союзу Миколи Чалого. Микола Чалий — молодий електрик з Нікопольського південнотрубного заводу — в роки Великої Вітчизняної війни прославився як хоробрий і невловимий розвідник. Читать далее »

1941

м. Синельникове. Вулиця Запорізька, 10. Тут містилася явочна кмартира підпільної комсомольсько-молодіжної організації, яка ви­никла в місті у жовтні 1941 року. В будинку по вулиці Запорізь­кій, 10, відбувалися збори підпільників і друкувалися листівки. Читать далее »

1942

м. Дніпродзержинськ. Пам’ятник Галині Романовій. У 1942 ро­ці фашисти вивезли комсомолку Галину Романову до Німеччини. Там вона створила підпільну молодіжну антифашистську організа­цію «Інтернаціональну Спілку Молоді в Німеччині», до якої уві­йшла молодь різних країн. Гестапівці стратили Галину.

У Дніпродзержинську по вулиці, яку названо іменем Галини І’оманової, на  будинку №  13 встановлено меморіальну дошку.

1942

м. Дніпропетровськ. Вулиця імені Г. Савченка. Цю вулицю названо   ім’ям   24-річного  секретаря    Дніпропетровського   підпільного міськкому партії, керівника  підпілля,  Георгія Савченка, страченого фашистами у 1942 році.

1942

м. Дніпропетровськ. Сквер імені Ігоря Клюєва. 17 жовтня 1942 року гестапівці заарештували, а згодом розстріляли комсомольця-підпільника Ігоря Клюева. Напередодні війни він навчався на пер­шому курсі Дніпропетровського медичного інституту. Читать далее »

1942

м. Кривий Ріг. Рудник імені Рози Люксембург. Шахта «Червоно-гвардійська». В лютому 1942 року тут була створена комсомольсько-молодіжна підпільна група «Червоногвардіець». Її організатором був комсомолець М. П. Гриньов. Група нараховувала 32 чоловіка. Восени 1943 року з неї був сформований загін, який встановив зв’я­зок з наступаючими частинами Червоної Армії

1942

м. Кривий Ріг. Школа № 15. Навесні 1942 року Микола Решетняк і Анатолій Жовтуха створили підпільну комсомольську органі­зацію; в її складі, крім них, були Олексій Щербак, Микола Ходич, Люба Малорай і Груня Романова. Читать далее »

1942

с. Межиріч. Павлоградський район. У листопаді 1942 року в се­лі була створена комсомольсько-молодіжна група, яку очолив сек­ретар комсомольської організації Межиріцької школи М. Чумак. До її складу входили також комсомольці сусідніх сіл. Читать далее »

1942

с. Могилів. Царичанський район. Комсомолець Михайло Пані­кахо здійснив подвиг у 1942 році в битві за Сталінград. На пози­цію, яку обороняли морські піхотинці, сунули фашистські танки. Михайло Панікахо з піднятою  в руці пляшкою із запалювальною рідиною кинувся на них. Читать далее »

1942

м. Нікополь. Пам’ятник комсомольцям-підпільникам. У березні 1942 року в місті було створено підпільну комсомольсько-молодіж-ну організацію «За Радянську Батьківщину». Юні підпільники вели антифашистську пропаганду серед населення, рятували молодь від вивезення до Німеччини, виготовляли листівки і звернення, поширю­вали їх у місті. Читать далее »

1942

с. Попово-Балівка. Дніпропетровський район. Під час гітлерів­ської окупації в селі діяла підпільна комсомольська організація «Винищувачі», яку очолював В. С. Нежумиря. Підпільники виго-ювляли й поширювали серед населення листівки, допомагали вій­ськовополоненим, збирали зброю. Фашисти схопили і розстріляли патріотів біля селища Петриківки 16 березня 1942 року. Могила юних підпільників знаходиться біля місцевої школи.

1942

с. Шолохове. Нікопольський район. В роки Великої Вітчизняної війни уродженець села комсомолець Павло Таран на бомбардуваль­нику далекої дії громив ворожі тили. Він зробив 386 бойових ви­льотів, знищив 23 ворожих літаки та велику кількість бойової тех­ніки і живої сили противника. Читать далее »

1943

с. Василівна. Новомосковський район. 16-річний комсомолець Микола Чабаненко за завданням свого батька-партизана Павла Ни-міфоровича був розвідником партизанського загону, яким команду­вав Н А. Маненко. Читать далее »

1943

м. Дніпропетровськ.  Трубопрокатний завод імені   В.  І. Леніна. В 1943 році на відбудові заводу працювало 44 комсомольсько-мо­лодіжні бригади, які проявляли справжній трудовий героїзм. Бригада  комсомольця Яковлева, працюючи при 25-градусиих морозах на відбудові мартенівської печі, виконувала норми на 200—250 процентів.  Завдяки героїзму молоді мартенівська піч була введена  в дію достроково.

4 лютого 1944 року двом фронтовим комсомольським бригадам заводу за виконання виробничих завдань на 200—250 процентів бу­ло вручено перехідні прапори 152-ї Червонопрапорної Дніпропетров­ської дивізії.

1943

с. Межиріч. Павлоградський район. Юнак із села Межиріча ря­довий І. К. Яцуненко під час штурму Сапун-гори прийняв червоний прапор з рук пораненого парторга роти і закріпив його на вершині. При цьому сам був поранений. Вважали, що він загинув. Читать далее »

1943

м. Нікополь. Вулиця імені Л. Хлястикова. На пропозицію юних істориків Нікопольської середньої школи № 2 цю вулицю названо ім’ям комсомольця, керівника підпілля Л. Хлястикова. Читать далее »

1943

м. Орджонікідзе. Нікопольський район. Вулиця І. Малки. Коли почалася Велика Вітчизняна війна, 20-річний вибійник рудника іме­ні Орджонікідзе Іван Малка пішов на фронт. За мужність, прояв­лену в боях за визволення Білорусії, старший сержант Іван Малка був удостоєний звання Героя Радянського Союзу. В 1944 році в боях у Східній Пруссії він загинув.

1943

м. Павлоград.  Школа № 9. Піонерська дружина носить ім’я Володі Алексеева. В комсомол його прийняли в підпіллі 6 лютого 1943 року. 8 лютого Володя разом з іншими комсомольцями по­ширив відозву про збройне повстання, яке готував підпільний міськ­ком партії на чолі з А. П. Караванченком: з височенної труби маслопрому на місто посипалися листівки. Читать далее »

1943

смт. Рахманівка. Центрально-Міська райрада міста Кривого Рога. Погруддя двічі Героя Радянського Союзу Дмитра Борисовича Глинки. В селищі, на батьківщині двічі Героя Радянського Союзу Дмитра Борисовича Глинки (народив 1918 p.), встановлено його бронзовий бюст. Д. Б. Глинка бився на фронтах Великої Вітчизня­ної війни разом зі своїм братом Борисом (1914—1967 pp.). Слава про них пролунала під час боїв на Кубані. Читать далее »

1944

с. Бузівка. Магдалинівський район. Юнак із цього села Мико­ла Шкулипа в роки війни був розвідником. Виняткову мужність і підвагу він проявив під час форсування ріки Західна Двіна. В лип­ні 1944 року 20-річному Миколі Шкулипі присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

1944

м. Дніпродзержинськ. Вулиця Й. Сайка. Цю вулицю названо ім’ям  колишнього  робітника   з  Дніпродзержинська   И.  Сайка.

В роки Великої Вітчизняної війни він став військовим льотчи­ком. Разом з іншими визволяв Балтику, Ленінград, Таллін. Загинув Н. Сайко в 1944 році, йому присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

1944

м. Дніпропетровськ. Вулиця Олексія Богомаза. Вихованець дні­пропетровської комсомоли, колишній токар Дніпропетровського за­воду імені К. Лібкнехта, Олексій Богомаз відзначився винятковою хоробрістю і мужністю в боях під Сталінградом і на річці Тисі. Загинув у листопаді 1944 року, визволяючи Угорщину, йому при­своєно звання Героя Радянського Союзу.

1944

м. Кривий Ріг. Вулиця Олексія Олексієнка.  Вулиця носить ім’я вісімнадцятирічного кулеметника, сержанта Олександра Олексієнка, який у 1944 році був удостоєний звання Героя Радян­ського Союзу. Він першим форсував річку Березіну, особисто зни­щив у бою понад 100 гітлерівців.

1945

с. Аполлонівка. Солонянський район. Юнак із села Аполлонівки, танкіст Василь Юбкін під час прориву ворожого фронту в районі Варшави був тяжко поранений. Стікаючи кров’ю, він продовжу­вав бій з ворогом. Йому ампутували обидві ноги і тільки завдя­ки зусиллям лікарів мужній воїн залишився жити. В березні 1945 ро­ку   Василь   Юбкін   удостоєний   звання   Героя   Радянського   Союзу.

1945

м. Дніпропетровськ. Агрегатний завод. Шліфувальником на аг­регатному заводі працює кавалер ордена Слави трьох ступенів Вік­тор Карлов. 16-річним підлітком потрапив на фронт. Велику від­вагу і мужність проявив юнак при форсуванні Вісли, Одеру і під час штурму Берліна.

1945

м. Кривий Ріг. Сквер імені В. Михлика. 23 лютого 1945 року відважному льотчику, вихованцю криворізького комсомолу Василю Михлику присвоєно звання Героя Радянського Союзу. 29 черв­ня 1945 року він був нагороджений другою медаллю «Золота Зірка». Читать далее »

1945

с. Новогригорівка. Васильківський район. Комсомолці Вірі Снісаренко із села Новогригорівки напередодні Великої Вітчизняної війни було 16 років. Вона очолювала в колгоспі комсомольсько-мо­лодіжну ланку. Читать далее »