1917

м. Дніпропетровськ. Вулиця Й. Шпиндяка. На цій вулиці, у бу­динку № 42, народився один з ватажків катеринославської молоді Йосип Шпиндяк. В 13 років він організував страйк — 13 учнів не вийшли на парад на честь ювілею дому Романових. В роки гро­мадянської війни Йосип — один з активістів комсомольської молоді міста. Разом із своїми товаришами він пішов на фронт і в травні 1919 року загинув у боях з бандами Григор’єва.

1917

м. Дніпропетровськ. Вулиця М. Светлова. Її названо на честь поета Михайла Светлова. В 1917 році в газеті «Голос солдата» був надрукований його перший вірш. У 1919 році він вступив до комсо­молу, в цьому ж році був призначений завідуючим відділом преси Катеринославського губкому КСМУ, брав участь у виданні першого на Україні комсомольського журналу «Юный пролетарий», що вихо­див у Катеринославі. Читать далее »

1917

м.  Дніпропетровськ.   Металургійний   завод  імені    Петровського. Чимало героїчних сторінок історії комсомолу Дніпропетровщини по­в’язано з колишнім Брянським заводом. 27 грудня 1917 року за сигналом заводу в місті почалося збройне повстання. Юнаки — ро­бітники заводу В. Каменський, О. Бабкін, М. Харитонов та інші хоробро билися проти гайдамаків. Так само героїчно воювали вони й проти австро-німецьких окупантів у 1918 році. Читать далее »

1917

м. Дніпродзержинськ. Проспект Леніна. В центрі міста на про­спекті Леніна височить 24-метрова колона, увінчана фігурою Про­метея. Цей пам’ятник нагадує про революційні діла робітників міста, в тому числі молоді. Читать далее »

1918

м. Дніпропетровськ.  Приміщення колишнього готелю «Асторія». Тут містився Клуб трудового юнацтва імені III Інтернаціоналу. В березні 1918 року збори членів Клубу постановили перейменува­ти його в Соціалістичну спілку робітничої молоді, а на початку 1919 року — в Комуністичну спілку молоді.

1918

м. Дніпропетровськ. Вулиця Бородінська, 22. Після окупації України в квітні 1918 року в приміщенні колишніх вечірніх курсів робітничої молоді містився підпільний комітет ССРМ Катериносла­ва. Молодь міста брала активну участь у розповсюдженні більшо­вицької газети «Молот», а також листівок.

1918

м. Дніпропетровськ. Вулиця Короленка, 27. Під час австро-німецької окупації України тут була конспіративна квартира під­пільного комітету ССРМ Катеринослава.

1918

м. Павлоград. Кінотеатр імені 30-річчя ВЛКСМ. У січні 1918 ро­ку в колишньому кінотеатрі «Чари» відбулися перші збори членів Соціалістичної спілки робітничої молоді міста. На цей час навколо ініціативної групи об’єднувалось двадцять молодих робітників.

1918

м. Павлоград. Вулиця Інтернаціональна, 22. Наприкінці грудня 1918 року в колишньому будинку мирових суддів відбулося засідан­ня ініціативного комітету, що після вигнання австро-німецьких за­гарбників відновив комуністичну молодіжну організацію в Павло­граді. Першим секретарем організації був обраний молодий кому­ніст П. Загребельний.

1919

м. Дніпропетровськ. Вулиця Короленка, 31. У підвальному при­міщенні цього будинку була явочна квартира підпільного комітету комсомолу Катеринослава під час окупації міста денікінцями.

1919

м. Дніпропетровськ. Вулиця Московська, 1. За рішенням Кате­ринославської Ради робітничих депутатів у лютому 1919 року мо­лоді міста було передано це приміщення (колишній ресторан), пе­реобладнане нею під клуб. Цей клуб названо ім’ям К. Лібкнехта. Читать далее »

1919

м. Кривий Ріг. Театр імені Т. Г. Шевченка. В липні 1919 року тут (колишній театр «Колізей») відбулися збори робітничої молоді міста. Близько 50 молодих робітників зібралися разом з партійним активом. Після доповіді про поточний момент було проведено запис до лав комсомолу.

1919

м. Нікополь. Кінотеатр імені В. І. Леніна. 13 березня 1919 ро­ку в приміщенні колишнього Народного будинку (нині кінотеатр імені В. І. Леніна) відбулися збори молоді, які прийняли постанову про створення комуністичної спілки молоді міста. До її складу уві­йшли О. Гвязда, Ф. Гвязда, 3.  Головко, К. Руденко, О. Радченко.

1920

смт. Губиниха. Новомосковський район. У лютому 1920 року за ініціативою місцевої партійної організації більшовиків тут було створено комсомольський осередок. Ядро осередку складали молоді комуністи — С. Головач, М. Дитяшов, І. Котов, П. Литвиненко, П. Онищенко, П. Хижняк і К. Хоришко. Комсомольці провадили ве­лику організаторську роботу серед молоді, залучаючи її до комсо­молу, включалися в активну боротьбу з бандитизмом. Читать далее »

1920

м. Дніпропетровськ. Вулиця Комсомольська, 48. У січні 1920 ро­ку після визволення міста від білогвардійців тут розмістився гу­бернський комітет комсомолу, який розгорнув велику роботу серед молоді. В лютому почав видаватися журнал «Юный пролетарий». 7 лютого 1920 року в місті був проведений перший комуністичний суботник.

1920

м. Дніпропетровськ. Вулиця Аверіна, 6. 2 лютого 1920 року тут відбулися організаційні збори, які заснували комуністичну спілку молоді Кайдацького району. До першого складу райкому комсомо­лу увійшли Бабкін, Гуськов, Лодягін, Курочкіна та інші.

1920

с. Мар’янське. Апостолівський район. Секретарем комсомоль­ського осередку, створеного у селі 1920 року, було обрано Петра Скрипника. Він і комсомолець Василь Журавель у 1921 році вві­йшли до складу Криворізького повітового комітету комсомолу. Читать далее »

1920

с. Мишурин Ріг. Верхньодніпровський район. У травні 1920 ро­ку в селі оформилась комсомольська організація, яка стала бойовим помічником партії в боротьбі з розрухою і бандитизмом. Читать далее »

1920

м. Павлоград. Залізнична станція. В умовах холодної й голод­ної зими 1920—1921 років, відбиваючи нальоти банд, комсомольці і молодь під проводом комуністів виявили мужність і трудовий ге­роїзм на будівництві залізничної колії Павлоград — Новомосковськ.

1921

с. Голубівка. Новомосковський район. У березні 1921 року в селі оформився комсомольський осередок. Разом з комуністами і членами Комітету незаможних селян комсомольці брали активну участь у боротьбі з бандитизмом. Читать далее »

1921

м. Дніпропетровськ. Вулиця Серова, 15. «Відомі комсомольські поети Михайло Светлов, Олександр Ясний, Михайло Голодний у 1921—1923 роках жили в цьому будинку»,— так написано на мемо­ріальній дошці. Читать далее »

1921

смт. Кринички. Райком ЛКСМУ. Волосний комсомольський осе­редок у Криничках було створено в 1921 році. Очолив його П. X. Черкасов. Комсомольці були активними помічниками партій­них і радянських органів у боротьбі з ворогами, пропагували серед населення рішення партії й уряду. Читать далее »

1921

м. Марганець. Рудник імені Комінтерну. У 1921 році Нікополь­ський повітовий комітет партії направив на роботу на рудник імені Комінтерну двох комсомольців — Л. Любанського і Л. Епштейна. Молоді робітники організували комсомольський осередок, першим секретарем якого було обрано Л. Любанського. Читать далее »

1921

с. Слов’янка. Межівський район. Комсомольський осередок села під керівництвом партійної організації і при допомозі комітету не­заможних селян і всієї молоді за короткий строк методом комуні­стичних суботників у 1921 році збудував школу і лазню.

1922

м. Нікополь. Школа № 5. 5 вересня 1922 року з ініціативи рай­кому комсомолу в школі утворено першу в місті піонерську орга­нізацію.

1922

м. Дніпропетровськ. Технікум залізничного транспорту. В 1922— 1924 роках тут учився майбутній поет Дмитро Кедрін. Про це нагадує меморіальна дошка, встановлена на будинку. На подвір’ї технікуму встановлено обеліск в пам’ять 68 випускників і учнів, які загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни.

1923

м.  Жовті   Води.  Рудник  «Жовта   Ріка». Комсомольський  осередок у складі 7 чоловік утворився  на руднику  в   1923 році. Комсомольці разом з комуністами самовіддано працювали на відбудові рудника, піднімаючи його з руїн. Читать далее »

1924

с. Ганно-Зачатівка. Криничанський район. Комсомольську орга­нізацію створено в 1924 році.

У 1927 році комсомольці села взяли шефство над колективним господарством. Комсомолець Михайло Гуляй став першим тракто­ристом у Ганно-Зачатівці. Читать далее »

1922

с. Котовка. Магдалинівський район. Комсомольський осередок, що виник у 1924 році, провадив велику культурно-освітню і спор­тивну роботу. У 1929 році котовські комсомольці завоювали з окре­мих видів легкої атлетики перші місця на обласній і республікан­ській спартакіадах сільських районів і одержали дипломи 1-го сту­пеня.

1922

с. Ордо-Василівка. Софіївський район. У 1924 році з ініціативи комсомольців  на  селі  виникла  організація  юних  піонерів.

1924

смт. Підгородне. Дніпропетровський район. Парк. Цей парк бу­ло закладено комсомольцями і молоддю в 1924 році.

У 1926 році на загальних зборах односельчан комсомольці під­тримали заклик комуністів до солідарності зі страйкуючими гірни­ками Англії і разом з більшістю жителів села зібрали у фонд до­помоги  англійським робітникам понад  100 пудів  хліба. Читать далее »

1926

м. Дніпродзержинськ.  Металургійний завод імені Дзержинського. Заводська комсомольська організація в 1926 році налічувала близько 100 чоловік. У підшефних селах Карнаухівці та Аулах за­водські комсомольці побудували кузні, де безплатно ремонтували сільськогосподарський реманент селян-бідняків, агітували їх об’єд­нуватися в колективні господарства. Читать далее »

1926

с. Пушкарівка. Верхньодніпровський район. З ініціативи ком­сомольців у селі в 1926 році було створено машинно-тракторне то­вариство.

1927

с. Гранове. Верхньодніпровський район. Сільський комсомоль­ський осередок у 1927 році створив Грановську сільськогосподар­ську  комуну,  об’єднавши  в  неї 31   бідняцьке  господарство.

1927

м. Дніпропетровськ. Парк імені В. І. Леніна. Парк у 1927 році посаджено силами комсомольців і молоді Ленінського району міста. В роки окупації фашисти майже знищили парк. З ініціативи ком­сомолу після  визволення Дніпропетровська  його  відновлено.

1927

м. Кривий Ріг. КРЕС імені Ілліча. Криворізька районна електро­станція імені Ілліча збудована в 1927—1929 роках за активною участю комсомольців.

1927

с. Семенівка. Криничанський район. Комсомольський осередок села  в   1927 році  організував два  машинно-тракторних товариства.

1929

м. Дніпропетровськ. Інститут народної освіти. Цей інститут 24-річним юнаком закінчив Петро Петрович Ширшов, ім’я якого зго­дом стало відоме усьому світові як ім’я відважного полярного до­слідника, океанографа, гідробіолога, академіка. Він народився в Дніпропетровську. Читать далее »

1930

с. Слов’янка. Межівський район. В 1930 році секретарем ком­сомольського осередку села Слов’янки був Микола Сташков. Не­зважаючи на погрози і куркульські кулі, молодь села на чолі із своїм ватажком брала активну участь у колективізації. Читать далее »

1931

смт. Іларіонове. Синельниківський район. Садиба четвертої бригади колгоспу імені XXI з’їзду КПРС. Комсомольці села в 1931 році створили ударну комсомольську МТС, яка мала 22 трак­тори «Інтернаціонал» та 6 «фордзонів».

1931

м. Нікополь. Південнотрубний металургійний завод. Будівни­цтво заводу розпочато в 1931 році. Активну участь у ньому взяла молодь. Після спорудження підприємства молоді будівельники зде­більшого лишилися працювати в цехах. Серед них — майбутній Ге­рой Соціалістичної Праці Іван Степанович Куценко. Читать далее »

1931

м. Дніпродзержинськ. Металургійний інститут. Тут у 1931 — 1935 роках вчився Л. І. Брежнєв, Генеральний секретар ЦК КПРС, Голова Президії Верховної Ради СРСР, двічі Герой Радянського Союзу, Герой Соціалістичної Праці. Дніпродзержинськ — батьків­щина Леоніда Ілліча. Син робітника, він 15-річним хлопцем почав свою трудову діяльність на заводі, працюючи слюсарем і кочегаром. Тут у 1923 році вступив до комсомолу. У 1927 році закінчив земле­впоряджувально-меліоративний технікум у місті Курську. В 1935 ро­ці, одержавши диплом інженера, почав працювати на Дніпродзержинському  металургійному заводі  імені Дзержинського. Читать далее »

1932

м. Кривий Ріг. Металургійний завод імені В. І. Леніна. Кращі комсомольсько-молодіжні бригади працювали в 1932 році на монта­жі двох доменних печей. Понад 1000 комсомольців, які становили понад третину будівників заводу, були посланцями Криворізької міської організації. Читать далее »

1938

м. Дніпропетровськ.  Вулиця імені Т. Г. Шевченка.  Університет. Меморіальна дошка, встановлена на будинку, розповідає про те, що в 1938—1941 роках на філологічному факультеті університету вчив­ся український поет Володимир Булаєнко. В 1941 році Володимир пішов на фронт. Родом з Поділля, він загинув у 1944 році на ла­тиській землі, де і похований.

1938

м. Кривий Ріг. Шахта імені Орджонікідзе. Шоста комсомоль­сько-молодіжна дільниця шахти в 1938 році добула понад річний план 50 тонн руди. Коли почалася Велика Вітчизняна війна, з іні­ціативи комітету комсомолу на роботу в шахту були переведені дівчата й жінки, які працювали на поверхні. Читать далее »

1938

смт. Покровське. Райком ЛКСМУ. Включившись в оборонне змагання імені 20-річчя РСЧА, комсомольці району в 1938 році створили в колгоспах первинні тсоавіахімівські організації. В ра­йоні працювало 18 стрілецьких гуртків, 23 гуртки вершників, 28 хімзагонів молоді, 300 чоловік здали норми на значок ППХО.

1917

м. Дніпропетровськ. Вулиця Леніна, 3. Тут в одній з кімнат будинку колишнього Англійського клубу, де після Лютневої рево­люції працював міський комітет РСДРП (б), розмістилися Клуб тру­дового юнацтва імені III Інтернаціоналу та бюро організації учнів при Катеринославському комітеті РСДРП (б).

У вересні 1917 року клуб об’єднував 200 юнаків і дівчат. Одним з його організаторів був 17-річний робітник Й. Шпиндяк.