1939

м. Ворошиловград Ворошиловградське вище військове авіаційне училище штурманів імені Пролетаріату Донбасу. 17 квітня 1939 ро­ку вперше піднявся в небо вихованець комсомолу майбутній космо-навт-12 Георгій Тимофійович Береговий.

Народився він на Полтавщині в селі Федорівні Карлівського району в 1921 році. Читать далее »

1941

м. Ворошиловград. Школа № 13. У цій школі вчився Олександр Молодчий. 18 вересня 1941 року, коли йому було 21 рік, він провів перший  бій з ворогом. Олександр Молодчий очолив комсомольський екіпаж. Читать далее »

1941

с.  Жовте.  Слов’яносербський  район.  Це батьківщина  братів- героїв Дмитра і Івана Остапенків. Брати-близнюки разом училися, разом вступили до комсомолу, а коли почалася Велика Вітчизняна віійна, у 19 років пішли захищати Вітчизну. Читать далее »

1941

м. Красний Луч. Сквер імені Ленінського комсомолу. Погруд­ні Героя Радянського Союзу Н. Гнилицької. Дочка краснолуцького шахтаря Ніна Гнилицька під час захисту міста від німецько-фашистських  загарбників стала розвідницею 383-ї Шахтарської дивізії. За  знищення важливого ворожого об’єкта Ніна була нагороджена орденом  Леніна.  Читать далее »

1942

м. Ворошиловград. Школа № 9. Семикласник школи піонер Валентин Косиченко з 1942 року пройшов бойовий шлях розвідника ,  у з’єднанні  двічі Героя Радянського Союзу С А. Ковпака. Читать далее »

1942

м. Стаханов. Міський сквер. Пам’ятник та братська могила. Тут поховано підпільників-комсомольців, замучених фашистськими ка­тами. Підпільна комсомольська група виникла в 1942 році в перші дні окупації міста німецько-фашистськими загарбниками. Читать далее »

1942

м. Краснодон. Площа імені «Молодої гвардії». Центральна площа міста названа на честь підпільної комсомольської організа­ції «Молода гвардія», що діяла в місті під час окупації німецько-фашистськими загарбниками. Читать далее »

1942

м. Краснодон. Клуб імені М. Горького. Під час фашистської окупації тут знаходилась штаб-квартира молодогвардійців. Дирек­тором клубу був комуніст Є. Мошков, адміністратором І. Земнухов, художнім керівником В. Третякевич. Це дало змогу проводити в приміщенні клубу зустрічі підпільників, готувати акції проти оку­пантів.

1942

м. Краснодон. Вулиця Садова, 6. На будинку встановлена ме­моріальна дошка з барельєфними портретами Героїв Радянського Союзу О. Кошового, С. Тюленіна, Л. Шевцової, У. Громової, І. Земпухова. До і під час війни в цьому будинку жив О. Кошовий. Тут проходили збори молодогвардійців, саме тут пролунали слова клятви підпільників.

1942

м. Краснодон. Школа № 4 імені С. Тюленіна. Меморіальна дошка на будинку школи свідчить, що тут училися С Тюленін, Л. Шевцова та інші 13 молодогвардійців. Напередодні 25-річчя Ве­ликої Жовтневої соціалістичної революції, в ніч з 6 на 7 листопада 1942 року, над будинком школи молодогвардійці підняли червоний прапор.

1942

м. Краснодон. Школа № 6. Тут училися 18 молодогвардійців, в тому числі Герой Радянського Союзу У. Громова. У школі є му­зей.

1942

смт. Успенка. Лутугинський район. Братська могила біля Будинку культури. Тут поховано керівника молодіжного підпілля Успенки та Лутугиного Марію Буцьку. Вона була залишена для під­пільної роботи Ворошиловградським обкомом партії.

У вересні 1942 року гітлерівці заарештували М. Буцьку і після катувань розстріляли.

1943

м. Краснодон. Вулиця імені П. П. Лютикова. Її називають ву­лицею безсмертя. Нею в свою останню путь перед стратою ішли молодогвардійці.  На цій вулиці жили молодогвардійці І. Земнухов, К. Ковальова, В. Осьмухін. У будинку № 18 мешкав керівник пар­тійно-комсомольського підпілля міста П. П. Лютиков.

1943

м. Краснодон. Шурф шахти № 5. Тут місце страти 71 підпіль­ника. В 53-метрову глибину були скинуті мертві і живі герої — керівники партійного підпілля П. П. Лютиков, С. Т. Яковлев, Н. П. Баранов, Є. Я. Мошков, М. Г. Димченко та молодогвардійці.

На місці шахтної лазні, де кати в останній раз перед стратою допитували підпільників, встановлений обеліск з іменами всіх за­гиблих героїв.

1943

м. Краснодон. Шахта № 1-біс «Сорокіно». Бригада Івана Панащатенка, секретаря комсомольської організації шахти, навесні 1943 року взяла зобов’язання на честь 1 Травня виконати квітневий план вуглевидобутку на 115 процентів. Читать далее »

1943

м. Ровеньки. Міська лікарня. Під час окупації міста німецько-фашистськими загарбниками в приміщенні лікарні містилося жан­дармське управління, а в підвалах — в’язниця. Зараз тут відкрито музей «Пам’яті загиблих». Він нагадує про 832 радянських патріо­тів, у тому числі молодогвардійців, що пройшли крізь катівні цієї в’язниці. Тут провів останні дні Олег Кошовий. Про це свідчить меморіальна дошка.

1943

м. Ровеньки. Молодогвардійський сквер. У сквері братська мо­гила п’яти молодогвардійців: О. Кошового, Л. Шевцової, С. Остапенка, В. Субботіна, Д. Огурцова.

1943

м. Ровеньки. Грем’ячий ліс. Обеліск на місці страти молодо­гвардійців. Тут у лютому 1943 року були розстріляні О. Кошовий, Л. Шевцова та їхні бойові товариші В. Субботін, Д. Огурцов і 15-річний молодогвардієць С. Остапенко.

1943

м. Ровеньки. Шахта № 59. Наприкінці 1943 року на цій шахті вперше в районі після визволення міста від німецько-фашистських загарбників було освоєно врубову машину. На ній працював ком­сомолець Г. Беляев. Він виконував по дві норми за зміну і навчив водити машину 20 своїх товаришів. Читать далее »

1943

м. Стаханов. Шахта «Анненська». Одразу ж після визволення ні ні  Радянською Армією почалася відбудова шахт. Читать далее »

1944

м. Кіровськ. Шахта № 1-2 «Нова Голубівка». У 1944 році комсомольсько-молодіжна бригада на чолі з В. Шевченком на відбудованій шахті виконувала завдання на 500—600 процентів і завоюва­ла перехідний Червоний прапор ЦК ВЛКСМ і Наркомату вугіль­ної промисловості СРСР.